25.12.20

Чому є "два" Різдва і як з цим жити?


Погодьтеся, кожен другий полюбляє висловлювати свою думку на тему Різдва і правильної дати його святкування. Але мало хто знає, що насправді всі християни світу святкують Різдво в одну дату - 25 грудня, просто за різними календарями. А ще менше знають, що Католицького Різдва, чи тим більше Польського Різдва, і що ерудованим людям не варто використовувати такі терміни. Чому? Зараз вам все пояснимо, а ви підписуйтесь на наш канал, щоб не пропустити нових відео!



У християн зафіксовано аж 4 дні святкування Різдва: 25 грудня, 6 січня, 7 січня, а також 19 січня. І це при тому, що жоден біблійний текст не вказує день народження Ісуса Христа. У перші століття Церкви деякі християни святкували Різдво, а також  Богоявлення і весілля в Кані 6 січня. Богоявлення це свято хрещення Ісуса Христа в Йордані, а на Весіллі в Кані Ісус зробив своє перше “офіційне” чудо.  Не пізніше 354 р. ці події з життя Ісуса стали окремими святами. 25 грудня організували окреме свято Різдва, залишивши Богоявлення 6 січня. Це зробив папа Ліберій, бо бажав християнізувати дату 25 грудня, коли в Римській імперії святкували зимове сонцестояння, коли ніч має найдовшу тривалість.


Згодом науковці зауважили, що насправді, календар давніх римлян постійно зміщується, і тому у 1582 р., щоб компенсувати відставання, папа Григорій XIII наказав пропустити 10 днів в календарі. Тобто, уявіть собі, що одного дня ви лягаєте спати в четвер 4 жовтня, а прокидаєтесь вже в п'ятницю 15 жовтня. 

Більшість країн світу погодилися із цією логічною реформою, але не всі. Зокрема, українські землі, які пізніше були в Російській імперії, далі жили за старим юліанським календарем. Тоді православні Церкви та деякі католицькі Церкви східного обряду почали святкували Різдво 4 січня за новим світовим календарем, а за старим це далі було 25 грудня. Нині ж календар настільки змістився, що різниця вже становить 13 днів і саме тому Різдво припадає на 7 січня. А наступне зміщення календаря станеться 1 березня 2100 року, і вже тоді ми будемо відзначати Різдво 8 січня. Тому помилково говорити про "католицьке Різдво" 25 грудня та "православне Різдво" 7 січня. Бо насправді більшість православних Церков у світі святкують Різдво 25 грудня, наприклад Болгарська, Румунська, Елладська, Чехо-Словацька Православні Церкви. А 7 січня, “за старим стилем” зустрічаюсь Різдво лише Російська, Єрусалимська, Сербська і Грузинська, афонські монастирі, а також православні і греко-католики України та Білорусі. Тобто це лише 3% християн всього світу. 

Треба бути свідомими, що питання “коли святкувати Різдво” не є ніяким питанням віри чи навіть традиції, а справа політичного впливу. Нині практично лише Церкви, які є під впливом російського Православ'я дотримуються старого календаря. 


А як щодо тих, які святкують Різдво 6 і 19 січня, знаєте хто це? Це апостольські вірмени, які вирішили зберегти первісну практику Церкви, і не розділяти свята Різдва і Богоявлення. В них спільне свято називається Теофанія: що означає об'явлення. Ми б нині сказали - презентація. Того ж дня вони святкують прихід Христа на Землю та Його представлення як Сина Божого в час Його Хрещення. А оскільки в них із 1923 р. є новий і старий календар то для одних 6 є шостим, а для других 6 припадає на 19 січня.


Що ж? На завершення скажемо: Календарі календарями - це питання часу; але найважливіше - гідно і радісно зустріти нашого Бога, який стає людиною, бо так сильно нас любить! Це можна зробити через участь в двох вечерях - свят-вечорі в колі родини та святому причастю на літургії в християнській громаді.


Христос Рождається!


Дивіться відео:




18.12.20



Чому день Святого Миколая відзначається щороку 19, чи за григоріанським календарем 6 грудня? Чому цей дідусь приносить подарунки всім дітям? Ви коли-небудь замислювались, звідки береться ця традиція? Давайте дізнаємось разом.


А перед тим, хотіли б просто натякнути, що найкращим подарунком на Миколая для нас буде ваша підписка на наш канал.

А перед тим, хотіли б просто натякнути, що найкращим подарунком на Миколая для нас буде ваша підписка на наш канал. 




Святий Миколай, народився між 3 і 4 століттями нашої ери в Патарі, що в Лікії. Переїхавши до Міри, він став священиком і згодом був обраний єпископом. Не спішіть шукати ці міста на карті, там їх вже не існує, а щоб ви краще розуміли,  вони знаходились на території сучасної Туреччини. 


То чому Миколай приносить подарунки? 

Із життя Миколая знаємо, що він мав великий спадок і добре серце, тому й інкогніто рятував людей, які були у великій біді. За легендою, він допоміг трьом сестрам, дочкам збанкрутілого дворянина. Щоб вони не опинились на вулиці, як повії, Святий Миколай взяв велику суму грошей, складав їх у мішечки і три ночі поспіль підкидав їх в будинок нещасної родини. Таким чином усі три дівчини мали придане, щоб мати змогу вийти заміж. Уявіть, що ваш єпископ таке робить! 


Таких історій є багато, тому й святого Миколая пам’ятають як друга бідних та дітей, який таємно приносить подарунки.


Життя Миколая закінчилося 6 грудня 343 р. Його діла стали відомими, чоловіка проголосили святим, а слава про нього рознеслася по всьому світі (як переважно стається зі святими). Це сталося також тому, що в ХІ столітті  барійські моряки вкрали його тіло і завезли до свого міста, Барі, де його мощі спочивають і до нині. Тому кожного року 6 грудня християни святкують день святого Миколая і в його честь приносять дітям подарунки, ми ж святкуємо цей день на 13 днів пізніше, як і Різдво, за Юліанським календарем - 19 грудня. 


Така традиція існувала довший час, поки протестанти не відділились від католицької церкви. А оскільки протестантська церква не визнає святих, вони вирішили що тепер подарунки буде приносити новонароджений Ісус, тому й цю традицію перенесли на Різдво. І попри те що відбулись такі зміни, люди всеодно пам’ятали  що подарунки приносить Санта Клаус, хоч тепер і на Різдво, і так його далі називали. А ви ж знаєте, що в перекладі  це той самий Святий Миколай. 


А вже великий чоловік з білою бородою і мішком, який повний подарунків вночі блукає по будинках світу, народився в Америці від пера англіканського богослова Клемента К. Мура, який у 1822 році написав поему A Visit from St. Nicholas (Відвідини Святого Миколая), яка потім стала відомою як “Ніч напередодні Різдва”, в якій описав того персонажа якого ми тепер всі знаємо. Там йшлося і про його поважний вік, і круглий живіт, рум’янець на щоках, довгу борода, камін і подарунки в панчохах, сани та олені. 


Цей новий персонаж мав успіх, і після Другої світової війни  завоював і Європу. Також подейкують, що його популярність можна завдячувати рекламі напитків Кока-Кола через що образ цього добродія поширився на цілий світ. 


А звідки взявся Дід Мороз? 

Ми вже не мали сили досліджувати історію цього чоловіка, так що заглянули до нашої улюбленої української Вікіпедії. А там пише таке: “У ході впровадження соціалістичної обрядовості, яка за своєю сутністю була антирелігійною, антикапіталістичною й антизахідною, у СРСР вели жорстку боротьбу з різдвяними персонажами — Святим Миколаєм і Санта-Клаусом, що дало змогу Дідові Морозу зайняти їхнє місце. Сучасний образ новорічного персонажа продовжував формуватися радянськими художниками та кінематографістами, які протиставляли його американському Санті, і взагалі будь-яким різдвяним традиціям.”


Та хто б це не був, фінляндський Йоулупуккі, французький Пер Ноель, тобто Отець Різдво, чи білоруський Зузя, всі ці персонажі вказують нам на доброго єпископа Святого Миколая. Він у своїх діях наслідував Ісуса Христа - доброго пастиря, який завжди готовий допомагати немічним людям. 


Як би нині ми не називали уособлення Миколая і чи він приходить на своє свято чи на Різдво, чи на Новий Рік - пам'ятаймо, що тут захована християнська ідея творення добра своєму ближньому, бо допомагаючи йому ми допомагаємо Ісусові, який колись нам скаже: “Прийдіть, благословенні Отця мого, візьміть у спадщину Царство, що було приготоване вам від створення світу.  Бо я голодував, і ви дали мені їсти; мав спрагу, і ви мене напоїли; чужинцем був, і ви мене прийняли;  нагий, і ви мене одягли; хворий, і ви навідались до мене; у тюрмі був, і ви прийшли до мене.” (Мт 25,36)


Так, що запрошуємо усіх вас, дорогі друзі, будьмо помічниками св. Миколая. Але не лише раз у рік, а анонімно впродовж цілого року. Повірте, це принесе вам багато щастя і, впевнені надіємось, Боже благословення.


Творімо добро!


Дивіться відео ще раз:





11.12.20

Гороскоп для християн на 2021 рік



“В 2021 році жінкам-Водоліям потрібно буде розвивати душевність, інакше в особистому житті їх чекають складності. Також варто приховати зайву дотепність, покровитель року - Бик, не любить норовливості.” Так, добре, значить з нового року я перестаю жартувати і берусь за свою душевність. Смішно? Нам теж. Ми вирішили поговорити про гороскоп, бо наступають новорічні свята і багато людей переважно з цікавості буде схилятися до пізнання своєї долі в наступному році. До речі, ми раді, що Мілка для Емілії так змотивувала вас лайкати відео. Знайте, кожен ваш лайк - це для нас велика підтримка, яка вам нічого не коштує. Також, цього тижня ми перетнули поділку 3000 підписників - для нас, волонтерів, це велике признання. Дякуємо кожному з вас! 




Академічний тлумачний словник пише, що гороскоп - це “таблиця розміщення небесних світил, яку складають астрологи для пророкування долі людини і майбутніх подій”. Для когось це гра, для когось - віра. Хтось вважає себе добрим християнином, але любить гороскоп і думає, що астрологія - це наука. Вони не вірять ворожкам, ні, ні, але переконані, що планети і розташування зірок може мати вплив на людину і пояснювати деякі особливості майбутнього. Насправді, слово “астрологія” означає "вивчення зірок", але сьогодні це вже не вважається наукою. Вже від Коперника, дослідження зірок і планет є справою астрономії. 


Астрологія - це псевдонаука і думка про те, що положення небесних тіл впливає на долю людей немає наукового обґрунтування. Звичайно місяць своєю гравітаційною силою впливає на морські припливи і відливи, але це фізичне явище не визначає характер чи майбутнє людей.


Ось, власне, основний момент, над яким слід задуматися: практики ворожіння, такі як гороскоп, схиляють нас до обмеження чи скасування власної свободи, бо вони змушують нас думати, що все вже визначено і записано на зірках. Християнська віра, навпаки, надає велику цінність свободі людини, вона говорить, що кожен з нас є ковалем своєї долі, що наше життя не є запечатане назавжди, а навпаки - це відкрита книга, де мрії збуваються. За допомогою Божої благодаті, Божої любові ми можемо визначати своє життя, вибирати - чи любити і чи творити добро. 


Звичайно, наша свобода зумовлена ​​пережитим, а також спадковими рисами, однак в нас завжди є вільний вибір, і за нього відповідаємо тільки ми. 


Існує також інший аспект, про який слід задуматися: практика передбачення майбутнього за допомогою гороскопу часто виглядає як прагнення поставити себе на місце Бога, єдиного хто насправді знає майбутнє. Так, при щоденних труднощах та невпевненості дуже спокусливо заглянути вперед, заздалегідь вловити хороші новини - словом, додати собі сміливості за допомогою гороскопу. Це те, що можна зробити легко і безтурботно; от наприклад, Раки, твій знак зодіаку, тату, в 2021 подолавши свій страх, зможуть реально «вистрілити». Неймовірні досягнення будуть і в кар'єрі, і в фінансовій сфері. Круто! 


Проте, якщо ми задумаємось, то читати гороскоп - це невеликий акт недовіри до Бога. Ніби ми підозрюємо, що Він забув про нас, або сумніваємось, що все в Божих руках. 


І тут ви подумаєте: “то відповідальність на нас, чи ми маємо віддатись в Божі руки?” А ми вам зразу відповімо, що довірити Богові життя не означає відмовлятись від відповідальності і йти по життю з зав’язаними очима, а мати свої особисті плани в рамках його заповідей і при тому бути впевненим в його підтримці і благословенні. Отже, не забуваймо, що з точки зору нашої вічності (ми сподіваємось ви вірите у вічне життя?) важливим є теперішнє: жити і творити добро тут і зараз. Насправді ми маємо дедуктивну здатність передбачати майбутнє, тобто пізнавати окремі речі на основі загального знання. Наприклад, ми можемо уявляти наслідки своїх дій і відповідно до цього поводитися, щоб уникнути негативного ефекту, і так само можемо усвідомити те, що є позитивним для нас  і веде до миру, успіху та радості. 


То чи вважається гріхом читання гороскопу? 

Ніхто не знає нашого майбутнього крім Господа Бога, і коли ми віримо комусь іншому,  щодо нашого майбутнього, наприклад журналу “Лєна” або чекам “Сільпо”, то тоді Бог для нас не є Богом і таким чином ми порушуємо 1 Божу заповідь “Не буде в тебе інших Богів окрім мене”, а це вже вважається гріхом. Але якщо ти в компанії друзів раз в рік прочитаєш гороскоп, посмієшся з нього, не будеш вірити в нього і вникати, то можеш себе за це не картати. 


Творімо своє майбутнє!


Ще раз подивіться це відео:




Що не так з сексом до шлюбу?


Привіт! Останнім часом ми помітили цікаву тенденцію. Пишуть нам різні люди зі словами: “Вся надія на вас! Скажіть, що щось там можна, а щось не можна робити”. Так, ніби це ми сидимо з татом і вирішуємо, що християнам варто робити, а що ні. Але справа в тому, що ми ніколи не заходимо за межі церковних правил і не вигадуємо нових, тому все спростувати у нас точно не вийде, але вийде вам дещо прояснити. 

Отже, один з найпопулярніших до нас запитів: ну скажіть що можна займатись сексом до шлюбу! Або хоча б жити разом! 


Батьки кажуть, що це не по християнському, але пояснити не можуть. В цьому відео ми спробуємо донести нашу думку на цю тему, а ви тим часом, підписуйтесь на наш канал, щоб не пропустити нових відео! О, і до речі, тут ми не будемо говорити який світ поганий, що всіх заохочує на вільні статеві стосунки, і що це все чистої води гедонізм, який не приведе до нічого доброго і що світу треба негайно зупинитись і покаятись. Ні, ми прибічники свободи вибору - і  якщо ти християнин і справді цікавиться цим питанням, хочеш почути якісь думки на цю тему - то супер і ласкаво просимо на наш канал, якщо ні - то ми не будемо тобі втирати в голову, що секс до шлюбу - це зло. Ну що, ближче до теми!






Секс заснував Господь Бог, щоб чоловік і жінка могли отримувати задоволення. Коли кажемо “задоволення”, то маємо на увазі - фізичне, емоційне і духовне. Таке, що триває довго і наповнює душу й тіло радістю. Церква не засуджує подружні зв'язки. Вона навпаки возвеличує їх, каже, що секс такий гарний, і що він так сильно єднає чоловіка й жінку “в одне тіло”, що ставить його на найвищому місці у стосунках.

Тобто коли ти вирішив, що так любиш іншу особу, що хочеш вічно з нею бути, приймаючи всі позитиви й негативи, публічно із нею одружуєшся, тоді вповні можеш віддатись їй через сексуальний акт. Це повна віддача себе іншому. Більше того, секс такий важливий для Церкви, що якщо ти взяв шлюб, але потім в вас не виходить займатись сексом, то твій шлюб вважається недійсним, і він анулюється. 


Тому, не переживайте. Бог точно не хоче вам заборонити займатись сексом, просто в нього є одна умова - статевий зв’язок призначений для подружніх пар. Адже для Бога і Церкви, секс - це одна із вершин дозрілих відносин, які спільно творилися чоловіком і жінкою. Найгарніше, найсильніше відчуття, яке за Божим задумом, не має відбуватись на початку відносин. А на вершині їх, коли ти пізнав/ла іншого, побудував сильну команду, і можете сміливо сказати сказати - я віддаюся Тобі вповні і назавжди. 



Замість них, пропонуємо вам 5 пунктів для роздумів на цю тему: 


  1. Коли ти займаєшся сексом з партнером, це може бути єдине, що насправді вас тримає разом. Тобто секс пов’язує людей і це просто біологія. Під час сексу відбувається викид гормону окситоцину, який змушує жінок відчувати більшу прив’язаність до чоловіка, а чоловіка дбати про жінку. І коли ви прив'язується до людини, яку не любите, не дивуйтесь, що у вас потім багато проблем зі стосунками.

Плюс маючи багато статевих партнерів у вас збільшується ризик розлучення вже потім власного шлюбу. Є багато досліджень на ту тему, просто загугліть. 

Це як мати кусок скотчу і приклеювати його до чогось, а потім відривати, і знову приклеювати і знову відривати - очевидно, що за пару разів він вже не буде до нічого клеїтись. 


  1. Якщо ми зараз комусь поза Церквою скажемо, що не можна займатись сексом до шлюбу, то це прозвучить дико. А якщо ми скажемо, що не можна займатись сексом без любові? Хм, це вже звучить якось правильніше і над цим можна роздумувати. Але звідки ти знаєш любиш ти цю людину чи ні? Роздуми про шлюб - чудовий тест для перевірки. 


  1. Вагітність. Завжди є ймовірність завагітніти, коли ви займаєтесь сексом. І якщо ви це робите не в шлюбі, то очевидно що як мінімум хтось один з вас ще не готовий до дітей. Подумайте про це. 


  1. Не робіть це, бо так роблять всі. Так так, вам не причулось. Ми розуміємо, що хтось з вас може сказати - та я навпаки відчуваю тиск суспільства, мої друзі вже починають насміхатись з мене. Ну по-перше, якщо так справді є то радимо поміняти друзів. А по-друге. Ви знаєте що за статистикою кожна друга пара в Україні розлучається? А це 57% у 2019 році. Ми не можемо знати напевно скільки з них мало статеві відносини до шлюбу, а скільки ні, але можемо лише здогадуватись, що з таким ритмом, який зараз маємо у світі, більшість з них таки жили спільно і займались сексом до шлюбу. 

То якби тобі хтось сказав, що якщо ти зробиш не як всі, не так як там пропонує і рекомендує сучасний світ, а зато будеш мати більші шанси на щасливе і довге подружжя, то ти б ризикнув? 


  1. Те що нам легко дається, ми не цінуємо. Тут сильно не треба пояснювати. Всі ми знаємо, що чим більше ти чекаєш на щось, тим більше ти цим потім дорожиш. Так, чим більше ви зі своїм партнером плекатимете цей цінний подарунок який вам приготував Бог - тим більше задоволення ви від нього отримаєте, і тим більшу цінність він буде мати лише для вас двох. Ніхто ж не любить знаходити подарунки в шафі до початку свята, правда? 


Цінуймо цей дар!


Дивіться ще раз відео: Що не так з сексом до шлюбу? | Християнин чи бандит?