10.09.14

Канонічне Право (загальний курс)

УКУ. ФБФ. Курс ІV. Рік 2014-2015. Семестр І. Тижнів 16. Годин 45. Пар 22.
Викладач: Михайло Димид: mdymyd@gmail.com; http://dymyd.blogspot.com/; soundcloud.com/dymyd-mychajlo/; тел. 2384875; +380 97 2160808; +380 63 0740816.
години для консультацій:  згідно з індивідуальною домовленістю.

I.     Загальні поняття права: Введення; Право природне і позитивне; Співвідношення моралі, етики і права; Церковне право та його місце в правовій системі.
II.     Загальний поділ джерел церковного права; Божественне Об'явлення; Св. Письмо; Традиція; Звичай. Римське право. Вселенські та помісні собори. Правила св. Отців Церкви. Державне законодавство Візантії; Кодифікація церковного закону на Сході; Інтерпретатори законів.
III.     Джерела церковного права Київської Церкви: Законодавство Київської Русі на початку X ст.; Церковні Устави Володимира Великого і Ярослава Мудрого; Хамські ярлики; Кормчі Книги; Синтагма Властиря; Люблинська корчма; Київський номоканон; «Руська Правда». Богослужбові книги: служебники; требники; чиновники. Соборове законодавство різних періодів; Патріярші грамоти; Канонічні трактати; Декрети римських Архиєреїв та Конгреґацій. Інші джерела.
IV.     Новітня кодифікація права в Католицькій Церкві: Сучасне універсальне право Католицької Церкви; Кодифікація права в Західній Церкві; Кодекс Канонічного Права Західної Церкви; Кодифікація права Східних Католицьких Церков; Кодекс Канонів Східних Церков; Апостол. конст. «Божественний Досконалий Учитель»; Апостол. конст. «Добрий пастир»; Кодифікація права Київської Церкви. Партикулярне право УГКЦ.
V.     Вступ до Кодексу Канонів Східних Церков: Структура Кодексу: Тридцять титулів ККСЦ; Вступні канони Кодексу Канонів Східних Церков: Суб’єкти ККСЦ є східні католицькі Церкви; Кодекс застосовується на підставі Східної традиції; Літургійні книги друкуються окремо від Кодексу і його доповнюють; Кодекс не скасовує міжнародні договори; Кодекс не скасовує попередніх прав і привілеїв; Кодекс скасовує всі закони, які йому заперечують (кан. 1-6).
VI.     Вірні: Божий народ у Церкві; Нез’єдинені християни; Інституція катехуменату; Права і обов'язки вірних (кан. 7-28). Миряни: Роль і місце мирян у житті Церкви; Права і обов'язки мирян (кан. 399-409); Духовенство: Формування духовенства; Приписання священнослужителів до Єпархії; Права й обов'язки духовенства; Втрата клирицького стану (кан. 323-398). Монахи та інші ченці, члени інститутів посвяченого життя: Правові характеристики східного чернецтва; Залежність ченців від єпархіального Єпископа, Патріярха, Римського Престолу; Норми щодо заснування, скасування, внутрішнього життя і зовнішньої діяльності монастирів; Монастирі, Чини й Згромадження, Товариства спільного життя на подобу чернечих; Світські Інститути; Інші форми посвяченого життя і товариства апостольського життя; Заснування і скасування; Внутрішнє життя, ексклявстрація, се­куляризація, відпущення і виключення; Об'єднання вірних (кан. 410-572).
VII.     Приналежність до Церкви свого права чи обряду: Східні Католицькі Церкви на ІІ Ватиканському Соборі; Кодифікація ККСЦ і термінологія; Природа Церкви свого права та її автономія; Характер Церкви свого права і її визнання; Традиція і Обряд; Приписання до Церкви свого права; Перехід до іншої Церкви свого права; Зберігання обрядів (кан. 27-41).
VIII.     Парафія: Парафія і парафіяльний уряд; Парох, адміністратор, сотрудник, диякон; Настоятель храму; Церковне братство (кан. 279-310).
IX.     Єпархії та Єпископи: Виникнення та історично-юридичний розвиток; Вибори, права і обов'язки Єпископа; Єпископи: коад'ютори, помічники, титулярні, емерити; Зречення із уряду єпархіального Єпископа; Вакантність єпархіального престолу або перешкода у його діяльності; Адміністратор єпархії; Апостольський адміністратор; Екзархії та екзархи; Структура Єпархіального управління: Єпархіальний Собор; Єпархіальна курія: Протосинкел, Синкели, судовий Вікарій, єпархіальний економ, рада з економічних питань, канцлер, єпархіальні судді, промотор справедливості, захисник вузла, нотарі та інші; Архів Єпархії; Ради: Колегія Єпархіальних радників; Пресвітерська рада; Душпастирська рада; Єпархіальні комісії; Протопресвітери (кан. 177-310).
X.     Церкви свого права та їх обряди: Ступені автономії східних католицьких Церков; Церква sui iuris чи свого права; Церковний обряд як віддзеркалення способу буття і віри; Патріярша інституція в історії Церкви: Патріярша Церква, заснування і скасування; Вибори, права і обов'язки Патріярха; Синод Єпископів Патріаршої Церкви; Влада Патріярха і Синоду на і поза межами матірної території Патріяршої Церкви; Структура Патріяршої Курії; Вакантність Патріяршого Престолу; Патріярший Собор. Непатріярші Церкви: Верховно-Архиєпископська, Митрополича та інші Церкви свого права (кан. 55-176).
XI.     Римська Церква та її найвищі уповноваження: Римський Архиєрей, його влада і повноваження; Вселенський Собор; Колегія Єпископів; Синод Єпископів; Римська Курія (кан. 42-54).
Проміжний контроль.
XII.     Правові елементи учительського служіння Церкви (кан. 595); Навчання в ім’я Церкви (кан. 596); Автентичне навчання єпископів та релігійний послух (кан. 599-600); Неостаточне універсальне навчання найвищої влади Церкви; Остаточне навчання найвищої влади Церкви (кан. 597). Непомильність Церкви (кан. 597); Послух учительському служінню Церкви (кан. 598-600);  Інкультурація учительського навчання Церкви (кан. 601-603); Богословський плюралізм та єдність віри (кан. 604-605); Визнання віри (кан. 598).
XIII.     Виховання та навчання як реалізація учительського служіння Церкви; Служіння Слова Божого (кан. 607-608); Проголошення Слова Божого (кан. 609-616); Катехитична формація (кан. 614-623); Катехиза та екуменізм (кан. 625-626); Християнське католицьке виховання (кан. 627-650); Школи, зокрема католицькі (кан. 631-639). Католицький університет (кан. 640-645); Церковні університети та факультети (кан. 646-650); Мас-медія, зокрема книги (кан. 651-666); Святе Письмо (Біблія) (кан. 655); Літургійні книги (кан. 656-657); Катехизми  (кан. 658).
Семінар І: Виховання та навчання як реалізація Учительського уряду Церкви. Питання для обговорення: 1. Інкультурація Євангелія в Україні: правові і приватні можливості; 2. Мета та організація католицької освіти, а особливо університету; 3. Розвиток відносин між Церквою та засобами суспільної комунікації зокрема інтернет ініціативами.
XIV.     Правничо-конститутивна роль Таїнств у Церкві: Визначення поняття Таїнства; Публічне та приватне богопоклоніння; Роль найвищої влади Церкви щодо святих Таїнств; Взаємна участь у Таїнствах католицьких та некатолицьких вірних (кан. 667-674). Правовий характер Таїнств християнського втаємничення: Неповторюваність трьох Таїнств; Активна роль вірних у служінні Таїнств; Вимога дотримування літургійних приписів власної Церкви свого права. Хрещення: Служіння таїнства Хрещення; Служитель; Охрещені; Хресні батьки; Докази та записи уділеного Хрещення (кан. 675-691). Миропомазання: Уділення; Служитель таїнства Миропомазання; Миропомазанні особи (кан. 692-697).
XV.     Таїнства християнського втаємничення: Історично-правове формування трьох впроваджуючих Таїнств; ІІ Ватиканський Собор – зміна мислення у Католицькій Церкві; Практика Київської Церкви; Пресвята Євхаристія – звершення сакраментального впровадження новоохрещеного в таїнство спасіння. (кан. 697, 710). Фільм «Водою і Духом». Таїнство Євхаристії: Євхаристійне Таїнство; Служитель; Співслужіння та індивідуальне служіння; Літургійний час служіння; Обряди та участь у євхаристійному служінні; Збереження і вшанування Божественної Євхаристії (кан. 698-717).
XVI.     Таїнство Покаяння: Суб’єкти таїнства Покаяння; Канонічні вимоги до сповідника; Звичайна форма Сповіді; Непорушний характер таємниці Сповіді; Покута та інші канонічні санкції (кан. 718-736). Єлеопомазання – Таїнство зцілення хворих: Суб’єкт і об’єкт св. Таїнства Єлеопомазання як конкретизація права вірного на духовну опіку під час хвороби (кан. 737-742).
XVII.     Таїнство Рукоположення: Суб’єкт Рукоположення; Вимоги до кандидатів на Рукоположення; Перешкоди до Рукоположення, священнодійств; Святитель (кан. 743-775).
XVIII.     Правовий вимір християнського подружжя: Поняття Подружжя; Історично-юридичний розвиток інституції Подружжя; Право на одруження та вимоги щодо укладення цього Таїнства; Конститутивні елементи Подружжя в Католицькій (в Східних та Західній Церквах) та Православній Церкві; Подружжя мішані та різного віровизнання. Правові наслідки Подружжя (кан. 776-799).
XIX.     Правовий вимір християнського подружжя: Перешкоди для укладення церковного шлюбу згідно ККСЦ; Право диспензи від подружньої перешкоди; Узаконення Подружжя та розлучення подругів; Подружні процеси (кан. 800-866).
Семінар ІІ: Правовий вимір християнського Подружжя. Питання для обговорення: 1. Канонічна підготовка до Подружжя та основні причини його неправосильності; 2. Церковна опіка мішаного Подружжя;  3. Деякі подружні процеси.
XX.     Посвячення і благословення (сакраменталії), святі місця, свята і дні покаяння, культ святих, обіт і присяга; Святі місця (кан. 868-870); Чин поховання (кан. 874-879); Почитання святих, ікон та мощей (кан. 884-888); Обіт і присяга (кан. 889-895).
XXI.     Елементи канонізаційного права: Поняття беатифікації та канонізації; Документи Римського Престолу; Загальні стадії процесу; Проголошення святих (кан. 1057).

Відвідування: у разі більше 6 акад. год. пропусків занять – недопуск до іспиту.
Іспит: матеріал всіх лекцій.
Оцінювання: Підсумкова Оцінка (100%) = Підготовка і презентація семінару (10%) + Прочитання і рецензія книги (10%) + Активність та відповіді на питання за викликом (10%) + Проміжний контроль (20%) + Іспит (50%).
Проміжний контроль: матеріал лекцій від початку до теми “Римська Церква та її найвищі уповноваження” включно.
Самостійна діяльність: Підготовка і презентація семінару, рецензія на домовлену спеціалізовану книгу, знання змісту попередніх пар.
Форми контролю знань: проміжний контроль (письмово), іспит (письмово), індивідуальний виклик на парі (усно).

Основна література
1.      Довідник застосування принципів і норм екуменізму папської Ради для сприяння християнській єдності від 25 березня 1993 р. Львів 1993.
2.      Другий Ватиканський Собор: Конституції, декрети, декларації. Львів 1996.
3.      Дутчак Р. Святе таїнство Покаяння: Деякі історичні та канонічні аспекти // Метрон 4 (2006) 101-123.
4.      Димид М. Канонічне право 1: Елементи теорії, історії та джерела церковного права. Рукопис.
5.      Димид М. Канонічне право 2: Церква та її структури (парохія, єпархія, патріярхія, римське управління). Рукопис.
6.      Димид М. Канонічне право 3: Учительське служіння Церкви та Святі Таїнства. Львів 2008.
7.      Євхаристія // Метрон 3 (2005).
8.      Інструкція застосування літургійних приписів ККСЦ Конгрегації у справах Східних Церков. Львів 1998.
9.      Книга правил святих апостолів, вселенських і помісних соборів, і святих отців. Київ 2008.
10.   Кодекс Канонів Східних Церков. Рим 1993.
11.   Лотоцький О. Українські джерела церковного права. Варшава 1931.
12.   Основні документи Берестейської Унії. Львів 1996.
13.   Поспішіл В. Східне католицьке церковне право згідно з Кодексом канонів східних Церков. Львів 1997
14.   Просвіщення, Покаяння і Церковні Книги // Метрон 4 (2006).
15.   Недунгатт Дж. Путівник по Східному кодексу. Львів 2008.
16.   Хортик О. Питання способу дотримання посту в УГКЦ // Метрон 4 (2006) 169-177.
17.   Ципін В. Церковне право. Москва 1996.
18.   Salachas D. Il Diritto Canonico delle Chiese orientali nel primo millenio. Roma-Bologna 1997.
19.   Žužek. I. Understanding the Eastern Code. Roma 1997.

06.09.14

100-ліття патріарха Мирослава-Івана: авентюра Верховного архиєпископа (07.09.1984)

З нагоди 30-ліття із дня вступу на служіння Глави і Батька Української Греко-Католицької Церкви патріарха Мирослава-Івана (07.09.1984) подаю кілька фотографій про цю велику людину в моєму житті. 


Хіротонія. 12 листопада 1979.


Верховний архиєпископ. 7 вересня 1984.

Наслідник патріарха Йосифа.

Перша пастирська подорож за океан.

Вітаємо новопризначеного Кардинала. 25 травня 1985.


На захисті докторату Михайла Димида. 
























Помер 14 грудня 2000.



03.09.14

Спірні питання до священика № 5 – Отче, а якщо мій син помре на війні?

Це, що син покликаний до армії – це не є зло, а добро. Те, що син може померти на війні чи бути покаліченим – це факт. Це, що можуть бути і безвідповідальні командири – воно нажаль теж буває.
Але кожний з нас може бути покаліченим, чи померти в різних інших обставинах життя. Тільки Господь Бог визначає людині день і годину, коли вона має скінчити земну мандрівку і  відійти до Нього. І мудрі люди мають бути готові до такого закону людського буття, щоб могти зустрітися із своїм Сотворителем віч-на-віч.



А коли син свідомо іде на війну – він собою жертвує і тим творить добро! Ніколи не треба боятися відважно творити добро в тих ситуаціях, яких Бог нас ставить. І якщо в таких обставинах людина має померти, така смерть шляхетна, а якщо в тих труднощах людина буде мати надію на Бога, то вона буде мати святу смерть.
І що це є мати святу смерть? Це є найцінніше, що ми можемо здобути в житті. Це є причина нашого існування на цій землі, ми для того народжуємося, щоб через святу смерть знову ввійти у бездоганне вічне життя. Бо ми живемо на Землі тільки скільки нам дано. Дитина живе в лоні матері дев’ять місяців і більше їй там не треба перебувати. І вона переходить в інше життя. Так само нам: скільки Бог дав стільки треба жити на Землі, але гідно закінчити місцеву мандрівку. І це є найважливіший момент нашого життя – витримати до кінця у вірі в Бога.
Надія, матеріальне захисне оснащення, підтримка цілої родини і сусідів тощо – це дуже важливо для сина, який на війні. А найкраще – це віддавати свого сина під покров Ісуса Христа, цілою родиною прийти висповідатися, запричащатися щоби було благословення для сина.

Так поступають лише мудрі люди, які розуміють, хто керує світом, хто керує життям, хто кулі носить. Так що нехай буде Божа воля. А Божа воля є завжди добра для нас.