Для того, щоби стати героєм, щоби у відповідну мить вміти позитивно відповісти на заклик історії – треба щоденно вправлятися в малих перемогах. Треба вміти і впасти, а тоді піднятися, щоби іти дорогою життя, яка є світлою, але не завжди легкою.
Панахида за упокій душ загиблих Героїв Небесної Сотні.
22.02.2015. Львів. Личаківський цвинтар.
Виступ Михайла Димида.
Слава Ісусу Христу!
Дорогі браття і сестри! Україні потрібне
очищення. Різне очищення. Багато намулу, впродовж віків, нагромадилося в нашій
історії, в нашій культурі, в наших родинах, у наших душах. Це називається –
Революція Гідності. Коли Бог дарує нам цей шанс стати дорослими громадянами,
які вміють дивитися в далечінь, які розрізняють добро від зла, які свобідні тим,
що шукають – яким чином мені найкраще добро чинити.
Герої, яких ми нині поминаємо, це є наші
сини, наші брати, наші чоловіки, які пішли на передову і показали нам шлях,
яким нам треба щоденно іти, жертвуючи частинку нашого життя.
Для того, щоби стати героєм, щоби у
відповідну мить вміти позитивно відповісти на заклик історії – треба щоденно
вправлятися в малих перемогах. Треба вміти і впасти, а тоді піднятися, щоби іти
дорогою життя, яка є світлою, але не завжди легкою.
Наш народ рік тому дозрів. Дозрів до
того, що відкрив ширше свої серця і свої уми до Божої волі. Не побоявся іти до
добра. Не побоявся позитивно відкликуватися на заклик Духа Святого. І в цьому
полягає велич! В цьому є чудо, що один пішов вперед, молоді наші перші пішли
вперед, бо вони менш отруєні радіацією такої дволичності і радіацією корупції,
до якої ми, старші, привикнули. І вони не побоялися піти вперед. Вони не мали
відповідей куди вони ідуть, але вони пішли, так як на паломництві: ми ідемо,
жертвуємо крок за кроком, для того, щоби побачити це світло, яким є Христос. А
Христос – це правда, це є свобода, це є гідність, це є спасіння, це є небо. І
вони пішли. А за ними й інші пішли: дивилися на сусіда, дивилися на сусідку і
вони ішли. І таким чином ті очі світилися, бо вони розуміли, що відкривши ширше
своє серце до свободи, вони є більш гідними, більш відважними, що вони чинять
це що мали б чинити у нормальному, звичному суспільстві без того історичного
намулу, який в нас є.
Як нам діяти сьогодні? Іти вперед,
бачити світло, про це світло говорити. Допомагати одні одним в труднощах. Якщо
хтось має сусіда - пияка, який б’є свою жінку – піти запропонувати тій жінці:
«Слухай! Якщо тобі буде важко – прийди до нас заночувати». Оце є геройський
чин. Це є те, що готує нас до більшої перспективи. Це те, що ми називаємо
громадянським суспільством. Бо цього, що ми бачимо коли говоримо про
європейські цінності це є просто християнські, громадські, людські цінності. Це
є ніщо більше. Привикаймо до того. Просім Господа Бога, щоби ми були гідними послідовниками
тих, за яких ми молимося. І раз наші герої Небесної Сотні будуть прославлені на
небесах, щоби вони не забували, що ми немічні і ми потребуємо їхньої допомоги.
А з їхньою допомогою ми станемо переможцями. І ми дійсно будем тим великим
народом серед могутніх держав Європи, про що мріяв і що бачив у майбутньому наш
митрополит Андрей Шептицький.
Слава Ісусу Христу!
Немає коментарів:
Дописати коментар