Крім свят, ми з Вами переживаємо ад, пекло. В кожній нашій родині є турбота, є сум, є біль за кожною краплею крові, яка є пролита на землях наших. Наші брати і сестри безневинно, свідомо чи не свідомо, будучи патріотами чи не патріотами, вмирають із рук неблагочестивих людей...
Боже
слово
Послання апостола Павла до Ефесян
4:7-13
7 Кожному з нас дана благодать
за мірою Христових дарів. 8 Тому й сказано: “Вийшов на
висоту, забрав у полон бранців, дав дари людям.” 9
А те “вийшов” що означає, як не те, що він був зійшов і в найнижчі частини землі? 10
Той же, хто був зійшов на низ, це той самий, що вийшов найвище всіх небес, щоб
усе наповнити. 11 І він сам настановив одних
апостолами, інших - пророками, ще інших - євангелистами і пастирями, і
вчителями, 12 для вдосконалення святих на
діло служби, на будування Христового тіла, 13
аж поки ми всі не дійдемо до єдности в вірі й до повного спізнання Божого Сина,
до звершености мужа, до міри повного зросту повноти Христа.
Євангелія від Матея 4:12-17
12 Почувши, що Йоана
ув'язнено, Ісус повернувся в Галилею 13
і, покинувши Назарет, пішов і оселився в Капернаумі, що при морі, на границях
Завулона та Нафталі, 14 щоб збулося те, що
сказав був пророк Ісая: 15 “О земле Завулона та
земле Нафталі, приморський шляху, країно за Йорданом, поганська Галилеє! 16
Народ, який сидів у темноті побачив велике світло; тим, що сиділи в країні й
тіні смерти, - зійшло їм світло.” 17
З того часу Ісус почав проповідувати й говорити: “Покайтесь, бо Небесне Царство
близько.”
Коментар до слова
Ми
знаходимося у Різдвяному часі, коли ще співаємо похвальні пісні Рождеству
Христовому, тобто колядки. Ми також відзначаємо друге Богоявлення. Бо Різдво це
перше Богоявлення, а Йордан, хрещення Ісуса Христа є другим Богоявленням. Інше.
А зараз ми починаємо підготовку до третього Богоявлення – Пасхи, воскресіння
Господа нашого Ісуса Христа.
Церква в різний спосіб, впродовж цілого
року, вказує, що Бог нас любить. Він хоче, щоби ми відкривали своє серце Йому.
Він хоче, щоби ми впізнавали Його. І з цієї причини, вздовж історії, Він в
різний спосіб нам проявляється.
Ми з Вами переживаємо не тільки свята,
не тільки святі дні, в яких ми ширше можемо відкрити своє серце до Господа Бога
і тим самим більше благодатей прийняти. Ми з Вами переживаємо ад, пекло. В
кожній нашій родині є турбота, є сум, є біль за кожною краплею крові, яка є
пролита на землях наших. Наші брати і сестри безневинно, свідомо чи не свідомо,
будучи патріотами чи не патріотами, вмирають із рук неблагочестивих людей.
Кожен з нас несе цей біль у своєму серці. І коли ми переживаємо цей біль не
один раз, ми забуваємо про великі свята, про великі благодаті, які ми отримуємо
при кожному Богоявленні.
Так що, отже, є така дволика ситуація в
нашому житті і в нашому суспільстві. З одного боку – великий Бог, відкриті
серця, а з другого боку – зло, смерть, безнадія, ворог, війна, нечисть, а ми
посередині. І нам треба давати собі раду. Бо це все, що відбувається довкола
нас, ми в тому, хочеш чи не хочеш, беремо участь. Кожний і кожна з нас щодня,
щохвилини є або частиною небес, або частиною пекла. І ми, у своєму серці,
можемо нести це терпіння благословляючи, надіючись, маючи погляд на нашого
великого Бога, а можемо нести терпіння проклинаючи, самому задихаючись у
ненависті, тобто побільшуючи це зло, будучи практично посланниками диявола
серед наших родин і нашого суспільства.
Нинішня наука Церкви – Апостол і
Євангеліє – представляють нам останні картини життя святого Івана Хрестителя,
якого вбили, якого висміювали, так само як його учеників. Але з іншого боку ми
бачимо велику надію. І святий апостол Павло нас учить, що кожний має знати своє
місце у такій тривожній ситуації, екзистенцій, яка буває в житті кожної людини
і яка теж є в житті кожного суспільства. Знати, що я доброго можу нині зробити.
Де я нині можу запалити свічку, щоби було трошки більше світла: серед своєї
родини, для свого сусіда, для невідомої людини, для далекого родича, який не
розуміє ситуації, а я маю переконати його, для підтримки людини, яка втратила
надію. Це нас учить нині святий Павло. Знайди собі місце, знайди собі ціль,
знайди собі конкретне маленьке завдання, яке ти нині зробиш, щоби бути воїном
світла, на тому місці якому ти є. Ти сам? Не контактуєш з ніким? Віддавай своє
серце до Господа Бога. Вибери собі якусь конкретну ціль: хочеш молитися за наше
воїнство – будь-ласка молися. Хочеш молитися за навернення грішників, за зняття
прокляття з російського народу – будь-ласка молися за це. Можеш до когось
потелефонувати – потелефонуй. Не бійся що реакція буде негативною. Кажуть тобі
не дивитися на російські канали – не дивися вже на «Інтер» і на інші російські
канали. Кажуть тобі не бути вже клієнтом, тобто не мати вже зв’язків у
російських мережах, для тих, які користуються інтернетом, та зроби це. Це
маленька справа, але зроби. Ти запалиш світло, сусід запалить світло. Ти
відкриєш своє серце трохи більше до Господа Бога. Ти скажеш гарне слово, інший
скаже гарне слово в іншому місті і селі України. І що? Буде радість, буде
перемога. Все починається із нашого серця.
Дорогі браття і сестри, жиймо великою
надією, яку нам приносить Богоявлення, яку нам приносить Різдво, хрещення Ісуса
Христа, Пасха, до якої ми починаємо готуватися. Ми є сотворені Богом для
великих справ. Будьмо гідними нашого покликання, особливо в таких моментах, коли
темрява наступає. Будьмо світлом, просто будьмо світлом: маленьким, більшим –
будьмо світлом і ми переможемо, бо працюватимемо для власного спасіння і
спасіння всіх тих, які є частиною цього конфлікту.
https://soundcloud.com/dymyd-mychajlo/250115a
Покровитель дня 25 січня 2015 року
Мчц. Тетяна
Неділя по Богоявленні. Про Закхея. Глас 8
Немає коментарів:
Дописати коментар