Символіка Свят-Вечора

СВЯТ-ВЕЧІР

(Символіка Свят-вечірньої проскомидії)

ВСТУП

Коли Ісус Христос народився 2015 років тому у Вифлеємі юдейському, про це довідалися три Царі зі Сходу, і відразу ж вирішили піти поклонитися новому Цареві – тобто Господу Богу. Вони ж відчували, що Його Царство не з цього світу та негаючись рушили в дорогу, кожний із своїми дарами. Три Царі зі Сходу репрезентують людей, які шукають Господа і одного дня Його в своєму житті знаходять. Кожна людина на світі в глибині свого серця має цінний скарб, який при зустрічі з Богом готова принести Йому в дар. Свят-Вечір – це така ж зустріч усього народу хрещеного із своїм новонародженим Богом. Тоді кожен старається не тільки від свого імені, але й за відсутніх і померлих, принести воплоченому Богові дари, які символізують наше життя. Як і в давні часи, так і нині «в Україні словом і ділом, словесним твором […] , обстановкою люди створюють у цей день образ багатства, щастя, миру і спокою у своєму домі».¹ Від імені цілого дому, а теж і людства зібраного в Церкві Христовій, господарі готують свої символічні дари новонародженому Дитяті: кутю, горох, капусняк, борщ з вушками, рибу (холоджену й смажену), вареники (з капустою, картоплею, сливками або з маком), млинці (самі і з капустою), кашу (пшоняну, пшеничну, гречану), коржі з маком та вар (узвар). Дари приносяться для спільного споживання. Дійство відбувається в духовній і молитовній обстановці. Бо ж звісно, що сенс людського буття, який тут урочисто наголошується як для особи, так і для цілої вселенної – це всебічна розмова із Всевишнім. В той день і час людина, духовно злучена через благодать з Ісусом у Вифлеємі народженим, відчуває свою причетність до цілого людства, до живих і мертвих, до вселенної. В той день людина, що духовно відкриває своє серце до Господа, пізнає яка гідність її, яку шляхетність людському родові приніс Син Божий через своє народження і який глибокий сенс мають усі події Свят-Вечора.

Ось декілька пояснень для тих, які хочуть відновити у собі гідність дітей Божих в навечір’я Різдва Христового – події, яка позначає новий відлік часу в особистій історії кожної на світі людини, чи вона про те знає, чи свідома чи ні. На цій основі розкриємо значення декількох груп.

БОЖИЙ СВІТ

Ісус – Це дитя Марії, яке народилося у Вифлеємі. Це – Бог, який прийняв плоть і став чоловіком, «одягнувшись» в людську природу. Ісус став братом кожної людини на світі. Після народження Його вітали три Царі зі Сходу, Йому поклін принесли й пастухи. Так само й нині християни вітають Різдво Христове. Вітати Христа можна лише через молитву. Це і є сенс Свят-Вечора, коли через піст і участь в Таїнстві Євхаристії люди готуються до родинного пиру, коли будуть дарувати Богові «зелені плоди, вирощені руками людини, що стали добром з новоствореної землі, а риба – з первозданної природи, даної Богом»². Приношення людьми дарів природи Богові є молитвою вдячности і прослави за Боже воплочення, яке освятило саму людську природу і тим самим весь світ. Цей молитовний дар людини називається: «нехай буде Твоя воля»!

Благодать (ласка) – Це любов, якою Бог огортає повсякчасно кожну людину. Бог є творцем любові, яку людина свобідна прийняти чи відкинути. Для того, щоб сприйняти Божу любов людині потрібно «жити на тій самій хвилі», що й Бог, а саме і мати чисту совість (душу) і розум перед Богом і людьми. Занечищення совісти приходить через гріх: свідомий вибір зла, вчинене зло, або й саме бажання комусь злого. Очищення совісті можна отримати лише через Таїнство Сповіді в Церкві. Свят-Вечір без благодаті не може бути «святим», так що обов’язком кожного християнина є перед ним очиститися в Сповіді – це є невід’ємним елементом Свят-Вечора. Цей обов’язок не випливає з примусу чи страху, він є дарунком нашої любові Господу Богу.

Молитва – Це розмова людини з Богом, коли людина більше слухає Бога, ніж сама до Нього промовляє. Молитва – це прослава Бога за його велич, це – вдячність за життя, від Нього отримане, це – прохання про поміч, згідно з Його волею. Свят-Вечір – це молитовний пир в честь Ісуса, другої Божої особи.

Коляда – Це молитовна пісня на тему і в честь народження Ісуса у Вифлеємі. Коляда, як всяка інша молитва, вимагає від людина таїнственної (духовної) підготовки, а саме очищення своїх гріхів. Коляда – це прославлення Бога, це свідчення про Божу велич перед цілим суспільством. Коляда – це вияв радости, спричиненої спільним християнським пережиттям воплочення Бога. Коляда – це підготовка до Таїнства Євхаристії, що є справжнім уцерковленням людини. В коляді також прославляються господарі, прирівнюється їх до князів, до сонця і місяця, оспівуються їх добрі риси, їх гостинність, працьовитість, порядність.

Вертеп – Молитовне прославлення Бога через театральне дійство, яке представляє Різдвяну містерію: римських воїнів, царя Ірода, Трьох Царів, смерть і т.д.

Церква – Це народ хрещених людей в ім’я Отця, і Сина, і Святого Духа, зібраних разом, під проводом своїх єпископів – наслідників апостолів. Активні члени Церкви – це ті, які живуть у Божій благодаті через постійну участь в Святих Таїнствах. Свят-Вечір – це церковна подія.

Ангел (янгол) – Безплотний дух, Господній післанець, який оповіщає Божу волю. Наприклад: Ангел Гавриїл сповістив Марії, що вона вибрана Богом стати Богородицею (Матір’ю Божою)! Він ще її запитав, чи вона згідна. Вона відповіла: «так», і таким чином стала найбільшою жінкою на землі серед всіх часів. Марія спричинила для нас Різдво Христове, бо Ісус в її лоні тоді був зачатий при зустрічі з Ангелом.

«Зродила всякої тварі первéнца,
істинного Бога, бивше младéнца,
во спасеніє всіх вірних...»

Ангел промовляє до кожної хрещеної людини і охороняє її від злих сил. Кожна людина має щось доброго в собі, і породжує добрі думки – це ангел хоронитель їх нашіптує. Існують також темні янголи, які відвертають нас від добра. Вони діють під проводом Люципера, якого називають чортом. Людина свобідна слухати одного чи другого голосу, але оскільки Господь її сотворив, то вона тільки в Ньому зможе знайти справжній спокій і щастя.

БОЖА ПРИРОДА

Зоря (зірка) – Провідниця, совість людини. Хвостата комета (зоря) привела пастухів на місце, де було Дитя. Кожний чоловік на землі, так як Три Царі, покликаний йти за голосом своєї совісти, як в щоденних, так і життєвих справах. Наша зоря – християнське покликання. Зоря – символ вічності, очей Бога, думок. Вифлиємська зоря провістила народження Ісуса Христа.³ Зірка є незмінним атрибутом всіх колядників.

«На небі зірка ясна засяла
і любим світлом сіяє,
хвиля спасення нам завітала
Бог в Вифлеємі рождаєсь...»

Вітер – Це подих Святого Духа, який в день П’ятдесятниці зійшов своєю силою на Апостолів, надав їм силу і відвагу до кінця увірувати, говорити іншим про це і жити цією вірою. Оскільки людина народилася завдяки Божому промислу, то лише за Його велінням і опираючись на Його силі може розвинутися до своєї справжньої величі. Це сила Святого Духа. Перед Хрещенням нового християнина, ієрей дмухає на нього тричі, просячи Господа, щоб вигнав «з нього всякого лукавого і нечистивого духа, що скрився і гніздиться в серці його»⁴. Дихання Бога пов’язано із створенням світу. Вітер теж вказує на присутність Божого духа між людьми.

БОЖА РОДИНА

Родина – Ісус Христос прийшов на світ, щоб жити в родині. Родина – це Божа установа для гідного народження і розвитку людини впродовж цілого свого життя на землі. Кожна людина має повне право жити в повноцінній рідній сталій родині. Родина – це Церквою благословенні тривкі й глибокі відносини між батьком і матірю та їхніми дітьми, які виростають виключно з взаємної любові, коли одні одних спомагають в бідах і терпіннях, спільно користають із радостей – ідучи по стежках, запропонованих Богом кожній людині для її розквіту і обожнення.

Ворота – Ісус говорить в Євангелії від Івана (10: 9): «Я – двері. Хто ввійде крізь мене – спасеться». Входить через двері той, що не боїться. Злодій не входить через двері. Людина зможе спастися тільки завдяки Ісусові, народженому у Вифлеємі. Церква отримала від Ісуса Христа ключі до дверей Царства Небесного (Матей 16: 19). Двері можуть виявитися закритими для тих, що не уважні до Божих справ (Матей 25: 10-11), які не входять в глибину традицій.

Поріг – «виступає символом початку і закінчення дому. ⁵ Коли помирає людина, то до порога торкаються домовиною при винесенні небіжчика з хати. Це символізує прощання із домашнім вогнищем»⁶. «Без Бога, ані до порога!». Божий закон є вищий ніж всяке людське, навіть державне законодавство. Переступити поріг теж значить вибрати новий шлях, прийняти доленосне рішення. Поріг – це кордон між звичайним і святим. Поріг – це підготовка до входження через двері.

Стіл – Христос зібрав своїх Апостолів на Тайну Вечерю довкруги стола. Стіл – це символ єдності спільноти, розуміння один одного, вміння слухати другу особу, спроможність ділитися отриманими від Бога дарами. Стіл у храмі називається престол, і є місцем, де продовжується єднання Божого народу із Ісусом через участь в пирі – Святій Євхаристії (Причасті). В родинному домі стіл – це символ зустрічі поколінь, символ передачі основних вартостей і традицій, символ спільної молитви родини при трапезі. Стіл – це також місце, де спочиває новонароджене дитя. Стіл Тайної Вечері, стіл у храмі – престол, стіл родинний – всі вони мають як головного і найважливішого гостя – Ісуса Христа. Так само є із Свят-Вечірнім столом, щоб він міг так назватися, тут гостем повинен бути сам Ісус. (Тому на святково накритий обрусом стіл кладуть корочун (калач) у сіні, на згадку про те, як Христос – хліб життя лежав у яслах).

«Накривайте столи,
та все килимами, радуйся земле!
Кладіть паляниці
З ярої пшениці, радуйся земле,
Син Божий народився!»

Покуть – особливе домашнє місце молитви, що знаменується іконами Христа чи Богородиці. Цим самим покуть стає місцем, яке унаочнює присутність Бога в родинному домі, від Якого залежить як початок так і кінець кожної справи.⁷ Почесних гостей, молодят та їх хрещених батьків вшановують на намоленому місці. Коли ж помирає людина, її теж кладуть на покутті головою до ікон.⁸ Оскільки Свят-Вечір це великий молитовний пир, то він обов’язково розпочинається запаленням лампадки (свічки) перед іконами покуття, спільною молитвою всіх членів родини за живих і померлих, за присутніх і відсутніх.⁹

«Підлили в лампаду масла,
щоб лампада не погасла,
Щоб світила чиста,
Ясна та на ясла.»

(Олекса Стефанович)

Сіно – Символ ясел, де народився Ісус Христос. Символ теплоти і спокою, а одночас і основи, на якій можна спочити. Символізує родинне тепло цієї сім’ї в якій цілий рік основне місце посідає Ісус. Як господар збирає сіно в полі і наповнює свої стодоли, готуючись до зими, так і християнин забезпечується перед духовною зимою приймаючи Святі Таїнства і вправляючись в добрих ділах стосовно всіх людей на своїй дорозі.

«Свіжеє сіно, ясла кленові,
ясна Дитина.
Діва Марія коси шовкові
Стелить для Сина.»

(Олекса Стефанович)

Корочун (калач) – Хліб, спечений у формі великих, круглих сонцеподібних буханців на Свят-Вечір. Це є основа весільного короваю – хліба, символу сонця, а одночасно й пращурів, що благословляють молодих.¹⁰ Хліб – це символ життя, смерті і воскресіння, символ поживи як для тіла так і для душі. Із цих причин хліб – святий і його не можна викидати, а якщо впав то підноситься і цілується та споживається. Євхаристія – це хліб на життя чи смерть. Хліб – це теж символ ділення із потребуючим дарів, отриманих від Бога. Хліб – символ гостинности. Хліб у християн, це Христос. «Я – хліб живий, що з неба зійшов» (Іван 6:51). Крім калача (корчуна) який кладеться на сіно (в деяких областях України кладуть по два калачі, щоб підкреслити дві природи Христа: Божу й людську) дуже важливою є просфора – круглий пісний хлібець, освячений в храмі з витисненими буквами ІС ХС НІКА). Перед початком Свят-Вечора голова родини (а якщо нема батька, то матір, або найстарший член роду) роздає усім зібраним за столом маленькі шматочки просфори, вмочені у мед, при цьому бажаючи всіх благ.

Свічка – «М’якість воску є знаком добровільної жертви людини Богу, вираженням готовності до послушання Богу. Горіння свічки – це устремління людини до обожнення, перетворення в нову особу. Свічка є також свідченням віри, приналежності людини до Божественного світла. Фраза "його свічка ясно горить" означає "він живе праведним, доброчесним життям"».¹¹ Свічка супроводжує віруючу людину від Хрещення до похорону, переходячи через Шлюб. Це – символ готовости людини до зустрічі із Богом, незалежно від часу і місця, коли Він схоче її покликати до себе. «Свічка – це божественне світло, що сяє у світі, емблема Христа, Церкви, благодаті, віри, духовна радість, благочестя, освітлене любов’ю».¹² При Хрещенні ієрей подає новоохрещеному у правицю засвічену свічку і каже: «Прийми оцю горіючу свічку і старайся у всьому житті твоєму просвічуватися світлом віри і добрих діл, щоб, коли прийде Господь, ти міг світло вийти на зустріч Його зі всіма святими й увійти беззаборонно у чертог небесної слави Його і царювати з Ним в безконечні віки. Амінь.»¹³

Сіль – Так як страва без солі не може сягнути повноти свого смаку, так людина не може творити справнього добра не будучи в Бозі, бо ж Бог – єдине джерело добра. Сіль вказує на внутрішню суть людини: «Сіль – добра; та коли сіль не солона стане, чим її приправите? Майте у собі сіль і живіть у мирі між собою!» (Марко 9: 50). Євангелист Матей говорить християнам, що: «Ви – сіль землі», так як сіль важний внутрішній, невидимий компонент страви, так людська душа і її внутрішні мислі позначають якість її зовнішніх дій, її вклад в християнізацію людських відносин.

Дідух – Символ походження людини із животворної землі, якої Сотворителем є Отець, що на небесах. Старість, дідівство – це позитивні риси мудрості і сили духа, які освоєні предками у християнській цивілізації передаються як найвища догороцінність новим поколінням. Дідух – символ передачі прадавної християнської віри, яка конкретизується у земських матеріальних людських відносинах і для того потребує вічного джерела традиції – Бога, щоб не схибити в цій місії.

БОЖІ СТРАВИ

На Свят-Вечір всі страви готуються пісними (тобто без яєць, сметани, молока і масла) і звичайно ж, без м’яса.

1. Кутя – «постна страва, символ єднання з Богом, із світом померлих. Варена пшениця з медом і маком є акт жертви Богові, бо пшениця з медом – це сакральна частина Святої вечері.¹⁴ В древні часи готували кутю з медом для оглашенних, які наміряли хреститися в день Різдва Христового і готувалися до Таїнства постом, а після хрещення куштували мед – символ солодкості духовних дарів».¹⁵ Символ достатку і плодовитості ідеї спасіння, яку приніс Ісус своїм народженням у Вифлеємі. Пшениця з медом ще називається коливо – і подається в день поминок за померлих. Як бачимо – тема життя і смерті, а також єднання світу живих з світом померлих є однією з наскрізних тем Різдва.

Мак – Символ мучеництва, безневинно пролитої крові. Із цього приводу мак освячують в храмі двічі на рік – на празник братів Маковеїв (Першого Спаса: 14. VIIІ) і на Преображення Ісуса Христа (Другого Спаса: 19. VIIІ). «На мучеництві заснована Церква Христова. В Старому Завіті ми знаємо мучеництво братів Маковеїв (2 Макавеїв 6-7). У християнській Церкві мучеництво набирає нового змісту відкритого самим Ісусом. Це цілковите наслідування Христа, повна участь у Його свідченні та спасенному ділі (Іван 15:20). Насіння принесе плід тільки тоді, коли завмре (Іван 12: 24) ».¹⁶ У різдвяному приготуванні куті, макові зернята символізують безконечну множинність Божих ласк отриманих людьми через жертвоприношення Христа в Таїнстві Євхаристії. В народі посвяченим маком благословляють: в день шлюбу після того, що «в батьківській хаті поблагословили невістку іконою Богородиці, батьки стають лицем до дороги і благословляють путь, посипаючи її посвяченим маком»;¹⁷ освяченим маком обсипають господарі двір, щоб жодна нечиста сила не могла до нього залізти. Молодість і краса маку завжди притаманні людині, яка слідить основний закон любові принесений Ісусом на землю своїм народженням у Вифлеємі.

Мед – «Символ чистоти, Божого слова. У християн мед символізує земне пастирство Христа й солодкість Слова Божого. Акрідами (сараною) й диким медом харчувався у пустелі Іван Предтеча. За біблейським описом, у Землі обітованій "тече молоко й мед"».¹⁸ А згадка про мудрість в Бозі «солодша від меду, і моя спадщина солодша, ніж медовий стільник» (Сираха 24: 20). Мед є лише дегустацією того, що очікує людину, коли вона вповні віддається Божій мудрості, Божій волі.

2. Горох – Символ християнського життя, яке в домашній церкві розвивається і одного дня проявляється сторицею в Церкві і суспільстві. Символ Божої весни, яка завжди відроджується в людині після упадку.

3. Капусняк – Капуста виступає як символ простоти, а однак міцності, скупченості й одності довкруги однієї твердої основи. Це і є символом християнина, який у смиренності при тісній співпраці із Божими провидінням знаходить свою силу й щастя. В Святому Письмі в Книзі Приповідок так написано: «Ліпше миска капусти, та з любов’ю, ніж віл годований, та з ненавистю» (15: 17).

4. Борщ – Символ торжества добра. Так як господиня готує пісний борщ із різних простих рослин, які дарує їй земля, так само християнин вишліфовує свою волю із простих щоденних малих здорових практик, які сягнув із родинного дому чи доброї християнської громади. Борщ відзначається простотою і міцністю, що і є прикметами новонародженого Месії. Так як борщ зложений із всячини компонентів творить одність і нас годує смачно, так само й Господь Бог з різноманітніх наших думок і вчинків викарбовує одну в Ньому міцну й гарну людину на Його образ і подобу. Борщ – символ зібрання в одне малих сил для творення однієї ідеї, одної родини під одним Божим покровом. Різдв’яний борщ заквашується заздалегідь приготованим квасом з буряків, тому має темно-червоний колір. Він ще символізує кров вифлеємських дітей, знищених за наказом Ірода.

«Дітей убивали,
за Христом шукали,
діти хоч пропали,
душі їх остались.
Проживають в раю,
Як ті квіти в маю...»

5. Голубці – Сама назва цієї страви вказує на її символічність. Голуб – символ Божої любови, символ Святого Духа, символ краси і сили отриманої від Сотворителя; із оливковою галузкою голуб символізує примирення Бога з людиною. Літаючий голуб – символ сопричастя і вміння християнина нав’язувати контакти між людьми, передавати добрі новини, щоб таким чином творити громаду Церкви.

6. Риба – У ранньому християнстві риба була прийнята як символ Христа багатьма Отцями Церкви. Знак риби був першою монограмою Христа. Грецька абривіатура ІХТІОС – ім’я Ісуса читається як "риба". Саме брати-рибалки стали першими учнями Ісуса, який сказав їм, що вони будуть "ловцями людей". Віруючі, учні Христа, як і Він сам, уподібнювалися рибам, які перебувають у безпеці лише у "воді вчення". Три переплетених риби або три риби з однією головою символізують Трійцю.¹⁹

7. Вареники – У фольклорі символізували достаток. Людина в Бозі живе в достатку, вона дійсно сягнула і отримує багатство – це єдине, яке приносить їй щастя. Місце людини Господь призначив в Царстві Божім, де вона почувається добре "як вареник у маслі".

8. Млинці – Своєрідний символ сонця, – новим Сонцем для християн став Ісус Христос. Сонце – символ слова Божого (Лука 21: 23). Бог – це світло, і тому сонце є символом Бога. В літургійних молитвах ми часто звертаємося до Христа, як до Сонця-Правди.

9. Каша – Традиційна, проста, здорова страва, так як Христова наука – одна й та ж помимо появи всяких нових страв, нових мод, які не завжди здорові для людського тіла, для людської душі. Каша символізує продовження роду, це Божий народ, який консолідується навколо новонародженого Ісуса і переображується. Каша є символом спільного союзу людей завдяки освяченню людського роду, що до нас прийшло через воплочення Сина Божого. Свою символіку каша теж сягає від зерна і сонця – це знов основа, яка повинна бути кріпко заложена в кожному дозрілому християнові. Не може бути християнського життя без Бога в Церкві і любовного дотримування заповідей.

10. Пиріжки (коржі) – Символ щастя, здоров’я і довголіття, які людина зможе одержати у постійному спілкуванню з новонародженим Ісусом. Про коржі говориться нераз в Старому завіті, як про страву, милу Богові. Наприклад в книзі Левітів 7: 12 читаємо: «Із подячною жертвою принесе прісні коржі, приправлену олію на коржі».

11. Вар (узвар, вода) – Репрезентує життя, яке надає кожній людині Ісус сам ставши людиною. Людина, яка знову народжується в Христі у таїнстві Хрещення отримує очищення від гріхів зануренням у свячену воду; вода свята (свячена) – символ зовнішнього та внутрішнього очищення; здоров’я, оберега від нечисті; воскресіння, духовного відродження. Освячена у церкві, вона широко використовується у побуті: її дають пити породіллі, нею кроплять дітей, хворих, оселю, криниці і т. ін. Свята вода є символом очищення тіла і душі.²⁰

Часник – Символ очищення і дезінфекції від всяких малих гріховних навичок, які отруюють людське життя. «Символ родючості і здоров’я..., а на святвечірньому столі як бажання "щасливого розмноження сім’ї"»,²¹ як духовної так і тілесної. Часник репрезентує християнина, який в Бозі має багато добрих прикмет і привичок, які його охороняють від необдуманої поведінки.

12. Пампушки – Святі на небі, які повірили в Ісуса і отримали вічне життя. Їх мільйони, і кожна людина, зокрема християнин покликаний до того солодкого, повноцінного, вічного життя. Слово «свято» походить від «святого» і звідси пампух – символ свята, радості, які Богом даровані людям.

ЗАКЛЮЧЕННЯ

Готуючись до святкування Різдва Христового не забуваймо про тих, для кого різдвяний стіл є недосяжним. Здавна повелася гарна традиція запрошувати на Свят-Вечір гостя, самітню людину або чужинця, ділитися даром Божим, радістю, колядою.

Свят-Вечір – це ніщо інше як мініатюра життя кожної людини. Життя не є просте, а зложене із багатьох малих чи більших зустрічей. Так само Свят-Вечір виражений різноманіттям природи, яка разом із людиною, бере участь у звеличенні новонародженого Сина Божого. Насправді те, що об’єднує людей, – це не природа, не хата, не страви, навіть не родина, а Різдво Христове. Так як новонароджена дитина в родині всіх довкруги себе збирає й приносить радість, так через своє Різдво Христос всіх кличе до себе і в Ньому все стає одним, все набирає відповідного смислу, все обожнюється. Кожна людська ініціатива, кожна зустріч набирає сенсу, стає святою, стає святом, лише за умови, що вона має в своєму епіцентрі Ісуса. Наше життя і всі події в ньому народжуються у Вифлеємі. Це найголовніша новина, яку нам приносить Свят-Вечір. Тому Свят-Вечір – це для нас чудова нагода вглибитися в цю таїнственну істину людського покликання. Свят-Вечір – це щорічна подія, яка стає нагодою для людей доброї волі відкрити свої уми і серця для розуміння і відчуття найголовнішої події, що сталася колись на землі і знову повторяється – прихід самого Бога на землю. Кожний чоловік має свою Вифлеємську зірку, яка для нього призначена і яка доведе його до усмішки, до легкості, до прозорості, до Божого дитинства. Свят-Вечір, якщо його праведно зрозуміти і пережити, допомагає людині впізнати свою дорогу до Бога, а згодом й піти по ній через Різдво і Розп’яття до Воскресіння.

Написано 2005 р.Б. у Львові.

1 Наталя Карасьова. Різдво Христове // vechirka.com.ua 06.01.2003, 14:53 // [http://www.vechirka.com.ua/society/church/0601145303.php (переглянуто 10. ХІІ. 2005)].

2 Риба // Головне про символи [http://www.newacropolis.org.ua/ua/symbol/ (переглянуто 10. ХІІ. 2005)].

3 Див. О. Потапенко. Зоря // Словник символів // [http://ukrlife.org/main/evshan/symbol.htm (переглянуто 10. ХІІ. 2005)].

4 Требник. Львів 2001. с. 28.

5 Див. А. Данилюк. Українська хата. Київ 1991, с. 69.

6 О. Потапенко. Поріг // Словник символів.

7 Пор. В. Скуратівський. Покуть. Київ 1992.

8 Пор. Т. Товкайло. Покуть // Словник символів.

9 Пор. Рождественский Пост. // [http://content.mail.ru/arch/20437/948051.html (переглянуто 10. ХІІ. 2005)].

10 Л. Кожуховська. Корочун // Словник символів.

11 О. Потапенко. Свічка // Словник символів.

12 Свічка // Головне про Символи.

13 Требник. Львів 2001. с. 40.

14 Л. Кожуховська. Кутя // Словник символів.

15 Т. А. Воронина. Православные посты // [http://www.cbook.ru/peoples/calendar/prav_ps4.shtml (переглянуто 10. ХІІ. 2005)].

16 І. Колтун. Празник трьох Святителів // [http://www.ugcc.org.ua/ukr/library/calendar2/32/ (переглянуто 15. ХІІ. 2005)].

17 Обряды, обычаи, праздники восточных славян Крыма // [http://www.ccssu.crimea.ua/crimea/etno/articles/obrads/ (переглянуто 15. ХІІ. 2005)].

18 Мед // Головне про символи.

19 Див. Риба // Головне про символи.

20 Див. О.Потапенко. Вода // Словник символів.

21 Л. Кожуховська. Їжа українців // Словник символів.