Покровитель дня 15 березня
2015 року
Свщмч. Теодот, єп. Киринейський
Неділя 3-тя Великого
посту. Хрестопоклонна. Глас 7
Боже
слово
Послання апостола Павла до Євреїв
4:14-5:6
14 Мавши, отже,
великого архиєрея, що вже пройшов небо, Ісуса, Божого Сина, тримаймося твердо
віровизнання. 15 Бо ми не маємо такого архиєрея, який не міг би
співчувати нашим недугам: він же ж зазнав усього, подібно як ми, крім гріха. 16
Приступім, отже, з довір'ям до престолу благодаті, щоб отримати милость і
знайти благодать на своєчасну поміч. 1 Кожен бо
архиєрей, узятий з-поміж людей, настановляється для людей у справах Божих, щоб
приносив дари та жертви за гріхи; 2 що може
співчувати нетямущим та введеним в оману, бо й сам він неміччю охоплений, 3
і тому повинен так за людей, як і за себе самого приносити жертви за гріхи. 4
Чести ж цієї ніхто не бере сам собі, лише той, хто покликаний Богом, як Арон. 5
Так і Христос не сам собі присвоїв славу стати архиєреєм, вона бо від того,
який до нього мовив: «Син мій єси, я сьогодні породив тебе.» 6
Як і на іншому місці каже: «Ти - священик навіки за чином Мелхиседека.»
Євангелія від Марка 8:34:-9:1
34 І прикликавши
народ разом із своїми учнями, сказав їм: "Коли хтось хоче йти за мною, хай
зречеться себе самого, візьме на себе хрест свій і йде слідом за мною. 35
Бо хто хоче спасти свою душу, той її погубить; а хто погубить свою душу мене
ради та Євангелії, той її спасе. 36 Бо яка користь
людині здобути світ увесь, а занапастити свою душу? 37
Що бо людина може дати взамін за власну душу? 38 Хто, отже, буде
соромитися мене й моїх слів перед цим родом перелюбним та грішним, того
посоромиться і Син Чоловічий, коли прийде у славі Отця свого з святими
ангелами." 1 І сказав їм: "Істинно кажу вам: Є деякі з
отут присутніх, що не зазнають смерти, аж поки не вздріють Царства Божого, що
прийде у могутності."
Коментар до слова
Кожна людина має приносити свою
жертву на Божий престол і там її освячувати. Хрест Ісуса та хрест кожного з нас
- це узгіднювати свою волю із волею Бога Отця!
В ім’я Отця і Сина і Святого Духа.
Амінь. Слава Ісусу Христу! Дорогі браття і сестри. Нині Церква Христова подає
нам Животворящий Хрест Господній для почитання. Для спеціального почитання. Бо ціле
наше християнське життя воно позначене знаменом хреста. Коли ми вже народжені і
нас ведуть до хрещення, то тоді нас знаменують тим знаком, який з одного боку є
ганьбою, бо це є смерть не гідна людини, а з другого боку це є знак перемоги,
знак воскресіння, знак життя. І так якою є доля хреста, і так якою є доля
самого Ісуса Христа і всіх людей на землі чи вони того свідомі чи не ні, чи
вони того бажають чи ні. Кожна людина вже народжується в болі і вона проходить
ту земну подорож, а ми називаємо ту землю «долиною сліз», тобто ми не можемо
оминути терпіння, ми не можемо оминути болю, ми не можемо не носити свій хрест,
ходячи по цій землі. Але для християн це знамено є знаком перемоги, знаком
воскресіння.
Для християн терпіння має свій смисл. Воно
не є дарма, що ми маємо якесь терпіння, що воно не так як ми того бажаємо, щось
не так як ми планували. Бо є Божа воля для нас, є Божий план для кожного з нас.
Для кожного з нас кого Він в окремий спосіб сотворив. Якщо ми входимо в ту
логіку, в логіку Христа, в якій наш світ є дурнотою, то тоді ми є щасливими, то
тоді є перспектива того всього. А якщо ні , то тоді розпач, то тоді криза, тоді
нам треба багато ліків купувати, щоби заспокоюватися, до багатьох лікарів
ходити, багато грошей платити, бо ми шукаємо якоїсь кращої долі там де її
немає.
Сьогодні, в листі до євреїв, святий
Павло пише: «Приступім з довір’ям до престолів благодаті, щоби знайти милість і
отримати благодать на своєчасну поміч». Хрест є в житті кожної людини. Хрест є
в житті кожної родини. Хрест є в житті кожного народу. Для того, щоби зрозуміти
і могти нести цей хрест, треба нам приступати з довір’ям до престолу благодаті,
бо, каже нам дальше святий Павло, «кожний архієрей повинен за людей і за себе
самого приносити жертви за гріхи».
Ми маємо цю свободу, цю можливість
приступати до Господа Бога, який вже показав нам як треба терпіти. Ісус Христос
сам терпів, сам приносив це терпіння у жертву і перетворив терпіння в
благодать, в прославу свого Отця, в добрі діла, в чудеса, в Добру Новину, яка
аж до нас доходить. І так само як архієрей Христос так само кожен з нас, який є
царем, який є господарем на своєму місці має приносити жертву. Немає людини,
немає нікого з нас тут присутніх, який немає приносити жертви: чи він багатий
чи бідний, чи він більш начитаний чи менше начитаний, чи він більше заробляє чи
менше, кожний з нас має приносити свою жертву. Так як і Христос приніс жертву. Так
і наші батьки приносили жертву, так як і наші молоді люди, які пішли воювати за
нашу Батьківщину, приносять жертву, так як і волонтери, які допомагають їм,
приносять жертву. Кожний з нас має приносити жертву. Кожний з нас має терпіти. І
тільки тут бачите питання є: чи я можу своє терпіння, свою жертву приносити на
престол чи не можу, чи я закриваюся і не визнаю цього, чи я хочу сам полагодити
цю справу, сам вийти з цього положення, чи я вмію іти з Христом до свого
Господа і казати: «Господи, я Тобі приношу свій хрест. Господи, я не можу. Якщо
Ти можеш, то віддали від мене ту чашу». А це жертва буде мила Богові як я таким
чином буду приходити із своїми проблемами до Нього. Тоді Він буде освячувати,
перетворювати ті проблеми, ті поразки в перемогу. Так що оце є сенс того
хреста.
Зрозуміти яка є моя проблема життєва,
який є тягар. Я не хотів, не хотіла – а тут маєш, так це на мене влягло і я це
маю нести. Мені видно, я не хочу, ховаю ту свою проблему. Треба вміти її
прийняти. І тоді, якщо ми вміємо прийняти свій хрест, якщо ми вміємо приходити
з ним до свого сотворителя, то тоді ми зможемо іти Його дорогою. Дорогою, яка
веде на Голготу до воскресіння. І тоді ми дійсно переживаємо вже щастя. Ми дійсно
в небі, хоч ми ще на землі. Хоч ми терпимо, але ми маємо ту перспективу, ми
маємо цей вид на воскресіння, на Царство Небесне.
Так що, дорогі браття і сестри, «коли
хто хоче йти за Мною, хай зречеться себе самого, візьме на себе хрест і де
слідом за мною». Не біймося віддавати себе Господеві. Не біймося казати: «Боже
та моя воля така, але я бачу, що моя воля а Твоя воля не співпадають. Нехай буде
твоя воля Боже. Я зрікаюся самого себе, бо я знаю, що Твоя воля це є найкраща
доля для мене. Це є те, що я можу робити». Отже це є несіння хреста! Нічого
іншого. Відважно, відважно, бо ще ніколи так не було, щоби Господь не
вислуховував щирих молитов людей. Ніколи не було. Не означає то, що бажання
кожної людини сповняються. Але вони сповняються ще краще ніж те, що людина
хотіла.
Таким чином, дорогі браття і сестри,
продовжуймо наш піст, щоби Господь благословляв нас, щоби ми були дійсно
господарями, царями, архієреями своєї долі. Щоби ми могли приносити свої
жертви, свої терпіння на престол, їх освячувати і тим самим себе перетворювати
і перетворювати всіх, які є довкола нас. Слава Ісусу Христу!
https://soundcloud.com/dymyd-mychajlo/15032015a
Немає коментарів:
Дописати коментар