Моя бабця Леся завжди була прихильницею релігійних жартів, вона їх збирала для християнської газети. Ієрархії Церкви це не сподобалося, але попри те, вони не припинили їх публікувати. То що це означає, що можна чи не можна сміятись з жартів про Бога і всіх святих? Розберімось!
Але перед тим, хочемо подякувати всім, хто підписався на наш канал! Минулого тижня ми відсвяткували гарну цифру - 2000, але знаємо, що це не межа, тому ласкаво просимо тих, хто ще не підписався - натиснути червону кнопку внизу під відео! Кожен новий глядач - це величезна радість для нас!
Ми б могли зараз вам прочитати лекцію про гумор, почавши з Клайва Стейплза Люїса, який у своїй книзі “Листи до Крутеня” має цілий розділ, де він роздумує над тим, що є різні види гумору і про те, що більшість гумору є менш шкідливим, ніж вважають багато серйозних людей. Та хочеться вам дати простих, щирих порад, які знадобляться вам вже от за пару хвилин, коли будете гортати стрічку з мемами, або на наступній зустрічі з друзями.
Хтось з вас напевно собі зараз думає: “Пфф, відповідь очевидна - ясно, що не можна, бо ви ж тоді не поважаєте Бога!” Але, ми б так не спішили з висновками.
Всі ми можемо спокійно жартувати і сміятися з друзів, знаючи, що вони це нормально сприймуть, саме тому, що у нас є взаємна повага один до одного. Якби її не було, то наші слова могли б вважатися злими, грубими і недобрими. Ок, річ не в повазі.
Тепер розширте це до батьків. Батьки мають природну і духовну владу над своїми дітьми. Тому діти повинні поважати своїх батьків. Чи можна любити, поважати і слухатися когось, хто має владу над тобою, і при цьому вміти жартувати з ним? Хмм, здається, так. Принаймні, це часто трапляється у нашій сім’ї. Наприклад, ми часто сміємося з тата, бо він використовує старий український лексикон, і деякі слова з нього зараз мають вже дещо інше забарвлення. Але смішно лише тоді, якщо між батьками та дітьми існують здорові стосунки. Більше того, гумор, жарти, дражнилки можуть бути чимось, що допомагає зростати та покращувати відносини.
Зауважте, що, хоча ми проводимо аналогію між стосунками з нашими земними батьками, і нашими відносинами з небесним Батьком, Бог все одно, ну, Бог. Тому, жартуючи про такі теми варто бути обережними.
Деякі мої знайомі кажуть: “Та розслабся, думаєш Бог ображається на таке?” Думаю ні, бо він вже достатньо натерпівся на Землі, будучи людиною. Але справа не в цьому. Питання полягає в тому, чи присутні любов, слухняність та повага у наших жартах та діях стосовно Бога та всього, що йому належить.
Ми напевно ніколи по-справжньому не зрозумієм глибину поваги та пошани, яку ми зобов'язані Богу. Бо ми не маємо реального уявлення про те, хто є Бог і ким ми є стосовно нього.
І все ж “стосунки” - це ключове слово. Цей самий Бог був також людиною, яка мешкала серед нас, щоб ми могли бути з ним у реальних та особистих стосунках. Він прагне зробити всіх людей на землі своїми друзями, і хоче, щоб його друзі приходили до нього з любов'ю і довірою. А справжні стосунки передбачають ділитися тим, що насправді думає людина, включаючи те, що вважається дивним, дурним чи невідповідним. І гумор там - обов’язковий.
Звичайно, є межа. Є речі, які ранять і ми не повинні ними послуговуватися ні в жарт, ні просто так.
А забули вам сказати! Бог створив гумор! Пам’ятаєте, ми в минулому випуску говорили про ніж? Так само і з гумором, якщо навчитися правильно використовувати цей дар, то він буде допомогою для кращого пізнання себе і Бога. Тому, здається, що навіть з Богом може бути баланс між почуттям поваги та почуттям гумору.
Радіймо життю!
Ще раз переглянути відео можна тут:
Немає коментарів:
Дописати коментар