Це не
так важливо, що хтось з нас може відразу не проявити відповідної готовості, або
навіть відмовитися наслідувати Христа в ставленні до свого ближнього…
Покровитель дня 13
серпня 2014 року
Св. і
праведний Євдоким
Передпразденство
походу з чесним і животворящим Хрестом Господнім
Боже
слово
Перше
послання апостола Павла до Коринтян 16:4-12
4 Коли ж буде потрібно піти й мені самому,
то вони підуть зо мною. 5 Прийду ж до вас, як Македонію перейду, бо я крізь
Македонію переходжу. 6 А у вас, може, зупинюсь або й перезимую, щоб ви мене
провели, куди я піду. 7 Я вас не хочу бачити тепер лиш у переході; надіюсь бо
деякий час у вас перебути, коли те Господь дозволить. 8
В Ефесі я перебуду до П'ятидесятниці, 9 великі бо й широкі двері мені там відчинились, і
супротивників багато. 10 Як прийде Тимотей до вас, глядіть, щоб почувавсь у вас
безпечно, бо він, як і я, робить діло Господнє. 11
Нехай, отже, ніхто ним не легковажить; і відпровадьте його в мирі, щоб прийшов
до мене, бо я з братами на нього чекаю. 12 А щодо брата Аполлоса, то я дуже його просив, щоб він
пішов до вас із братами, та він не мав ніякої охоти тепер прибути; прийде, як
буде догідний час.
Євангелія
від Матея 21:28-32
28 Як вам здається? Один чоловік мав двох
синів. Звернувшись до першого, він мовив: Піди, дитино, нині працювати у
винограднику. 29 Той озвався: Піду, Господи, – і не пішов. 30
Звернувшися до другого, сказав так само. А цей відповів: Не хочу. Але, потім
розкаявшись, пішов. 31 Котрий з двох учинив волю батька?” – “Останній”,
відповіли ті. Тоді Ісус їм: “Істинно кажу вам, що митарі й блудниці вас
випереджують у Царстві Божім. 32 Прийшов бо був до вас Йоан дорогою правди, та ви не
повірили йому; митарі і блудниці повірили йому, а ви, бачивши це, навіть потім
не розкаялися, щоб повірити йому.
Коментар до слова
Дорогі! Кожний християнин мав би
відчути братську любов і захист у всякій християнській спільноті світу!
Відносини треба плекати глибші, «перебуваючи деякий час разом, коли те Господь
дозволить». Важливо, щоб у християнських громадах приїжджими людьми «ніхто не легковажив»
і «щоб їх відпроваджувати в мирі». Нагода когось зустріти має нас скріпити на
тілі й душі.
Це не так важливо,
що хтось з нас може відразу не проявити відповідної готовості, або навіть
відмовитися наслідувати Христа в ставленні до свого ближнього. Те, що рахується
перед Господом, щоб наше серце зворушилося, щоб ми допускали добрі наміри до
влади над собою і вливалися в лави Господніх слуг. Не наш стан, чи наша
приналежність визначатимуть нашу заслугу перед Господом і перед людьми, а наш
конкретний внесок в людську спільноту на всіх рівнях, які нам запропоновані:
родинному, суспільному, церковному і державному.
Подумаймо, де ми
зараз стоїмо і чи ми прийняли запрошення Господнє допомагати нашому
українському винограднику у збиранні урожаю та його захисті від злонамірених
людей, які до нас приходять із Росії. У Господа ніхто не спізняється, всі
можуть вчасно прийти працювати – так, що нехай ті, які ще цього не зробили без
стиду перед іншими долучаються до праці на Господній ниві.
Зображення
Немає коментарів:
Дописати коментар