Переважно ми маємо спеціальну набожність до речей, які ми називаємо “святими”, наприклад: ікони, миро, мощі, образочки чи статуетки. Та чи хтось задумувався, яке їхнє відношення до Ісуса Христа і яке місце вони мають займати у нашому житті? Чи вони можуть нам допомагати чи можна їх викинути?
Всі посвячені речі набирають для нас окремого значення, оскільки доторкнулися до святої людини чи походять від такого місця, чи були благословенні людиною, яка має на це уповноваження.
До речі, правильно їх називати саме “благословенні”, а не “посвячені” речі.
Їхня роль - допомагати піднести свою думку до Ісуса Христа чи святих, і уприсутнювати їх в час буднів. Бо саме цей зв'язок із Богом, а не благословенна річ має сприяти захисту від зла, творенню добра та осягненню добрих життєвих цілей.
Це як фотографія найближчої особи, яка нам пригадує її настанови і симпатію до нас, або сувенір із якоїсь радісної події чи країни. Проблема починається, коли це стає амулетом, якому приписується надзвичайна сила - це вже не пригадка святого, а “чародійна” річ.
Уявіть собі, що ви заходите до хати тата і мами, і на коридорі цілуєте їхню фотографію, а вже з ними далі особисто не вітаєтесь і прямо не спілкуєтесь! Погодьтеся, виглядатиме дуже дивно. Так само буває по церквах, коли людина заходить і обціловує все, що можна і не можна, а до святих Таїнств, де реально присутній наш Бог - не приступає.
Отже, всі ці речі мають бути інструментами для зустрічі з святим, а не його замінником, бо тільки такий особистий контакт нам допоможе самим ставати святими в усіх значеннях цього слова.
Тепер трохи практичних порад:
Перша: Якщо ікони, образи, статуетки чи миро на вашу думку вже своє відслужили, то можна їх з набожністю спалити.
Друга: Якщо образок падає на землю, не треба панікувати і робити такий звук “ахххх”, а спокійно підняти, і поставити його на місце. Якщо ви відчуваєте, що це падіння порушило вашу гармонію, можете поцілувати його, або в інший спосіб пошанувати.
Третя: Якщо в церкві, чи на якійсь події вам пропонують образок, але ви розумієте, що він вам не потрібний - не бійтесь гарно подякувати і відмовитись від нього.
Не переживайте, Бог не сприйме це як особисту образу. Бо, ще раз, образок, чи будь яка інша посвячена річ є для вашого приватного користування і буде корисною лише якщо вона є цінною для вас і ви вкладаєте в неї значення і сенс.
Отже, висновок такий: всі благословенні речі є цінні самі по собі, але в порівнянні до Бога вони є тільки засобом його кращого пізнання і пригадкою його існування. І нічого більшого.
В молитві сила!
Дивіться відео на цю тему:
Всі посвячені речі набирають для нас окремого значення, оскільки доторкнулися до святої людини чи походять від такого місця, чи були благословенні людиною, яка має на це уповноваження.
До речі, правильно їх називати саме “благословенні”, а не “посвячені” речі.
Їхня роль - допомагати піднести свою думку до Ісуса Христа чи святих, і уприсутнювати їх в час буднів. Бо саме цей зв'язок із Богом, а не благословенна річ має сприяти захисту від зла, творенню добра та осягненню добрих життєвих цілей.
Це як фотографія найближчої особи, яка нам пригадує її настанови і симпатію до нас, або сувенір із якоїсь радісної події чи країни. Проблема починається, коли це стає амулетом, якому приписується надзвичайна сила - це вже не пригадка святого, а “чародійна” річ.
Уявіть собі, що ви заходите до хати тата і мами, і на коридорі цілуєте їхню фотографію, а вже з ними далі особисто не вітаєтесь і прямо не спілкуєтесь! Погодьтеся, виглядатиме дуже дивно. Так само буває по церквах, коли людина заходить і обціловує все, що можна і не можна, а до святих Таїнств, де реально присутній наш Бог - не приступає.
Отже, всі ці речі мають бути інструментами для зустрічі з святим, а не його замінником, бо тільки такий особистий контакт нам допоможе самим ставати святими в усіх значеннях цього слова.
Тепер трохи практичних порад:
Перша: Якщо ікони, образи, статуетки чи миро на вашу думку вже своє відслужили, то можна їх з набожністю спалити.
Друга: Якщо образок падає на землю, не треба панікувати і робити такий звук “ахххх”, а спокійно підняти, і поставити його на місце. Якщо ви відчуваєте, що це падіння порушило вашу гармонію, можете поцілувати його, або в інший спосіб пошанувати.
Третя: Якщо в церкві, чи на якійсь події вам пропонують образок, але ви розумієте, що він вам не потрібний - не бійтесь гарно подякувати і відмовитись від нього.
Не переживайте, Бог не сприйме це як особисту образу. Бо, ще раз, образок, чи будь яка інша посвячена річ є для вашого приватного користування і буде корисною лише якщо вона є цінною для вас і ви вкладаєте в неї значення і сенс.
Отже, висновок такий: всі благословенні речі є цінні самі по собі, але в порівнянні до Бога вони є тільки засобом його кращого пізнання і пригадкою його існування. І нічого більшого.
В молитві сила!
Дивіться відео на цю тему:
Немає коментарів:
Дописати коментар