Покровителі дня 20 січня 2014
Боже слово для Майдану
Послання апостола Павла до Євреїв 11:17-23,27-31
17 Вірою Авраам, поставлений на пробу, приніс у жертву Ісаака; і то єдинородного приніс у жертву сина, він, що обітниці одержав, 18 до якого було сказано: «Від Ісаака тобі народиться потомство»,19 думаючи, що Бог має силу і з мертвих воскресити; тому його й одержав назад, як символ. 20 Вірою Ісаак благословив Якова та Ісава на майбутнє. 21 Вірою Яків, перед смертю, благословив кожного з синів Йосифа і поклонився, спираючись на кінець палиці своєї. 22 Вірою Йосиф, вмираючи, згадав про вихід синів Ізраїля і розпорядився про свої кості. 23 Вірою батьки Мойсея, як він народився, три місяці його ховали, бо бачили красу дитини, і не злякалися царського наказу. 27 Вірою він покинув Єгипет, не побоявся царського гніву, бо стояв твердо, як той, що Невидимого бачить. 28 . Вірою відсвяткував Пасху й скроплення кров'ю, щоб губитель не торкнувся їхніх первородних. 29 . Вірою перейшли Червоне море, як по суходолі, що спробувавши єгиптяни, потопились. 30 Вірою єрихонські мури по семиденнім обході впали. 31 Вірою Рахав, блудниця, прийнявши мирно вивідувачів, з невірними не загинула.
Євангелія від Марка 9:42-10:1
42 Хто ж спокусить одне з оцих малих, що вірують, - краще було б такому, якщо б йому повішено на шию жорновий камінь та вкинено в море. 43 І коли твоя рука спокушає тебе, відітни її. Краще тобі ввійти в життя калікою, ніж з двома руками піти у пекло, у вогонь незгасний, 44 де черв'як їхній не вмирає й вогонь не вгасає. 45 І коли нога твоя спокушає тебе, відітни її: краще тобі ввійти в життя кривим, ніж з двома ногами бути кинутим у пекло, 46 де черв'як їхній не вмирає й вогонь не вгасає. 47 І коли око твоє спокушає тебе, вирви його: краще тобі ввійти у Царство Боже однооким, ніж з двома очима бути кинутим у пекло, 48 де черв'як їхній не вмирає і вогонь не вгасає. 49 Бо кожен вогнем посолиться, жертва ж кожна - сіллю посолиться. 50 Сіль - добра; та коли сіль не солона стане, чим її приправите? Майте у собі сіль і живіть у мирі між собою!" 1 Вийшовши звідти, Ісус приходить у Юдейську землю та по той бік Йордану. І знову сходяться до нього люди, і він, своїм звичаєм, знову навчає їх.http://dyvensvit.org/bible-quote/%D0%84%D0%B2%D1%80%2011:17-23,27-31,%20%D0%9C%D1%80%209:42-10:1
Проповідь для Майдану
Приймім нинішні випробування як очищення нашого суспільного організму від забобонів, де на першому місці не завжди Бог, а Його замінники.
Дорогі браття і сестри!
Дивне Боже слово, яке кожній людині у світі приносить потрібне йому світло
у відповідний момент. Так само для нас українців, які по-різному сприймаємо
Богом дану нам свободу. Апостол Павло
показує приклади поодиноких людей і цілих народів, які одержали щасливе
майбутнє завдяки своїй вірі в Господа Бога! Для нас актуальний приклад Мойсея,
«який не побоявся царського гніву», а також, те що: «вірою єрихонські мури по
семиденнім обході впали».
Наша віра в Бога і його всемогутність – це дуже важлива річ, бо вона сприяє
нашій участі в Бозі! Вірю в Бога – я є Божим! Бо, якщо ми дійсно в Нього
віримо, то ми діємо в Його полі, ми стаємо частиною Його світу! Тоді, ми можемо
відшліфовувати свою совість, своє серце, через покаяння і несення своєї долі, свого
хреста – ми можемо шукати Його волю, мати до Нього довір’я, та й іти серед
труднощів цього світу, озброєних надією і впевненістю на віднайдення правди і
гідності.
Коли, ми нині, дорогі брати і сестри, знаходимося в пошуку відповідей де
шукати причини безладдя в Україні, то в першу чергу варто застановитися над
якістю нашої віри. Чи це віра в Бога, чи вона наближає нас до Нього і приносить
плоди для ближніх – людей за яких відповідаю, від яких залежу, яких зустрічаю?
А можливо це віра в себе, в іншу людину, в справу, в традицію, в передання, в
силу, - без безпристрасного входження в Божу ментальність? Може це не віра в
Бога, а тільки підлаштування Бога до справи!
Наскільки інтенсивною буде наша віра в Бога, такою буде сила встановити
добро в своєму середовищі – серці, родині, робочому місці, подвір’ї, селі ітд.
Всяке недовір’я буде гальмом для дії в користь свого ближнього. Не вистарчає
віра в перемогу добра над злом, щоб побороти зло і встановити добро – потрібна віра
в Бога, Який благословить на перемогу добра!
Така віра мені потрібна, щоб я міг не «побоятися царського гніву»! Така
віра – це не боятися втратити матеріальне благо задля правди, не боятися
втратити кар’єру задля власної совісти, не побоятися піти за грати задля
виконання імперативу своєї совісти!
Крім відповідної якості, наша віра повинна бути витривалою в часі – «Єрихонські
мури впали по семиденнім обході». Як надовго нам вистарчає вірності й
сопричастя з Богом, і віри, що Він нас особливо благословляє саме в моментах
випробування і переконання в тому, що
якраз тут потрібна незвичайна вірність Йому, і дотримання Його заповідей любові,
щоб разом з Ним пліч-о-пліч стати переможцем у поваленні мурів зла.
Євангелист Марко продовжує тему про необхідність віри для досягнення успіху.
Він пояснює, що якість віри і витривалість, потрібно іноді досягати через хірургічне
втручання в наш організм – «відтяти руку чи ногу». Настав час і для нашого
народу відкинути все, що зігниле з його організму! Це з одного боку незвична
ситуація, навіть тривожна, але вона сповнена великої надії на успіх. Для того
ми творимо Майдани – щоб самим навернутися, щоб очистити наші суспільні
відносини, щоб знову слово було похідне від Слова з великої літери – самого Христа,
і свято від святого. І слово, і свято мають бути в нас моментами піднесення
людського духу, зміцнення віри в Бога.
Такий стан нашої душі, нашої культури – це буде «сіль, яку ми будемо мати в
собі і яка дозволить нам жити в мирі»! Щоб звітрілу сіль наших суспільних відносин,
які відобразилися в перекривленій державній системі, знову приправити, потрібні
жертва і вогонь – «Бо кожен вогнем посолиться, жертва ж кожна – сіллю посолиться».
Приймім нинішні випробування як очищення нашого суспільного організму від забобонів,
де на першому місці не завжди Бог, а Його замінники.
Молімося, щоб бути відкритими до Бога, щоб Він скріпив нашу віру і був
єдиним нашим Богом! Щоб ми в скорому часі «єдиним серцем і устами» змогли
прославляти Його вовіки!
Христос Рождається!
Немає коментарів:
Дописати коментар