Покровителі дня 19 червня 2014
Торжественне поклоніння пречистим Тайнам Тіла і Крови Господа нашого Ісуса Христа. Прп. Висаріона, чудотворця прп. Іларіона Нового, ігумена Далматської обителі, ісп.
http://ecumenicalcalendar.org.ua/2014/6/19
Боже слово
Перше послання апостола Павла до Корінтян 11:23-32
23 Я бо, що прийняв від Господа, те й передав вам: Господь Ісус тієї ночі, якої був виданий, узяв хліб 24 і, віддавши подяку, розламав і сказав: «Це моє тіло, воно за вас дається. Це робіть на мій спомин.» 25 Так само й чашу по вечері, кажучи: «Ця чаша - Новий Завіт у моїй крові. Робіть це кожний раз, коли будете пити, на мій спомин.» 26 Бо кожного разу, як їсте хліб цей і п'єте цю чашу, звіщаєте смерть Господню, аж доки він не прийде. 27 Тому хто буде їсти хліб або пити чашу Господню недостойно, буде винний за тіло і кров Господню. 28 Хай, отже, кожний випробує себе самого і тоді їсть цей хліб і п'є цю чашу. 29 Бо той, хто їсть і п'є, не розрізняючи Господнього тіла, суд собі їсть і п'є. 30 Ось чому у вас багато недужих та хворих, а чимало й умирають. 31 Якби ми самі себе осуджували, то нас би не судили. 32 Коли ж Господь нас судить, він нас тим поправляє, щоб не були ми засуджені зо світом.
Євангелія від Йоана 6:48-54 48 Я - хліб життя. 49 Батьки ваші манну в пустині споживали, - і померли. 50 Це ж хліб, що з неба сходить, щоб той, хто їстиме його, не вмер. 51 Я - хліб живий, що з неба зійшов. Коли хтось цей хліб їстиме, житиме повіки. І хліб, що його я дам, це - тіло моє за життя світу.» 52 Отож юдеї заходилися сперечатись між собою, кажучи: «Як отой може нам своє тіло дати їсти?» 53 А Ісус їм: «Істинно, істинно говорю вам: Якщо не споживатимете тіло Чоловічого Сина й не питимете його кров, не матимете життя в собі. 54 Хто тіло моє їсть і кров мою п'є, той живе життям вічним, і я воскрешу його останнього дня. http://dyvensvit.org/bible-quote/1%20%D0%9A%D1%80%2011:23-32,%20%D0%99%D0%BE%206:48-54
Коментар до слова
Святе Письмо нам змальовує картину Євхаристії, як динамічну участь у спільній Боголюдській справі! Мова про спільну трапезу, спільний дім, спільне ділення. Апостол Павло настоює, що дуже важливою передумовою Причастя є існування духа спільноти. І він каже так: «Хай кожний випробує себе самого і тоді їсть цей хліб і п'є цю чашу. Бо той, хто їсть і п'є, не розрізняючи Господнього тіла, суд собі їсть і п'є». Тут апостол має на увазі, що неможливо чесно приступати до Причастя і не ділитися своїми дарами, своїми талантами із громадою, серед якої відбувається Господня трапеза.
Хотів, в цьому особливому часі, який переживає наша Батьківщина Україна, наголосити на висловах: «випробувати себе» та «розрізняти Господнє тіло». Ці слова досить чітко показують, що християнин має постійно перевіряти себе щодо своєї віри і братерської любові в громаді.
Застановімся нині разом, як ми «розрізняємо Господнє тіло»?
Для того почнімо із питання: що для нас нині є громада-спільнота в часі війни? Коли ми творили Майдан – відповідь була очевидною, що наша спільнота – це Майдан по цілій Україні. Зараз, коли нашу Батьківщину Росія старається розшматувати – нам також має бути ясним, що наша спільнота – це Україна.
А що це означає для нас нині вірити? Коли йде мова про віру – це стосується зокрема Господа Бога і нашого особистого відношення до Нього. Потрібно відповісти позитивно на питання: чи я справді Бога визнаю за Бога і тому виконую Його заповіді? Чи, натомість, знаходжу замінники Бога, коли уважаю, що немає часу на Бога і не пора зараз дотримуватися деяких заповідей, бо час спішить. Замінниками Бога можуть ставати все що завгодно навіть Батьківщина. Чи я в цей період випробування бачу позитивні нові ініціативи очищення від минулого дволиччя в суспільстві? Чи я своєю особистою жертвою це підтримую? Чи я готовий в малих деталях життя бути до кінця чесним і прозорим?
Коли мова йде про «братерську любов», то запитую себе, чи мене не гризуть злоба, байдужість, скупість, зневіра, недовіра в перемогу добра над злом, незалежно від сили зла. Чи я підставляю своє плече до всього, що вважаю позитивним у цій боротьбі? Чи я щодня молюся, щоб бути знаряддям Божої волі, Божої любові?
Щоб на кінець з’ясувати наші думки скажемо так: Життя вічне ми знаходимо в Євхаристійного Ісуса і споживанні Його Тіла й Крови. Це життя потрібно постійно підживлювати. Для цього потрібно регулярно причащатися в час Літургії, бо такою є природа самої святої Вечері. Інакше вечеря не вечеря, а життя в його повному Божому розумінні відсутнє.
Іншим таким самим і обов’язково доповнюючим образом тіла Ісуса Христа є тіло моєї спільноти, це нинішня Україна. Її треба зміцнювати конкретними ініціативами, які вимагають від нас жертви і любові.
Таким чином, дорогі браття і сестри, щоб дійсно причащатися Тіла й Крови Ісуса Христа треба полюбити, прийняти і доторкнутися Його двох невід’ємних складових частин. Просім Господа Бога, щоб ми дійсно причащалися на таке вічне життя в Бозі, що починатиметься в наших серцях і провадитиме всіма стежками України і світу.
Немає коментарів:
Дописати коментар