Бути мудрим – це не зупинятися на
перших здобутих знань, на коротких враженнях про інших, а все пересівати через
сито віри, надії, любові.
Покровителі дня 6серпня
2014 року
Мчч. Борис і
Гліб, у хрещенні Роман і Давид
Влкмчц.
Христина
Боже
слово
Перше
послання апостола Павла до Коринтян 13:4-14:5
4 Любов - довготерпелива, любов - лагідна, вона
не заздрить, любов не чваниться, не надимається, 5 не бешкетує, не шукає свого, не поривається до
гніву, не задумує зла; 6
не тішиться, коли хтось чинить кривду, радіє правдою; 7 все зносить, в усе вірить, усього надіється,
все перетерпить. 8
Любов ніколи не переминає. Пророцтва зникнуть, мови замовкнуть, знання зникне. 9 Бо знаємо частинно й частинно пророкуємо. 10 Коли настане досконале, недосконале зникне. 11 Коли я був дитиною, говорив як дитина, думав як
дитина, міркував як дитина. Коли ж я став мужем, покинув те, що дитяче. 12 Тепер ми бачимо, як у дзеркалі, неясно; тоді ж
- обличчям в обличчя. Тепер я спізнаю недосконало, а тоді спізнаю так, як і я
спізнаний. 13
Тепер же зостаються: віра, надія, любов - цих троє; але найбільша з них -
любов. 1 Змагайте до любови, але бажайте гаряче духовних
дарів, особливо ж - дару пророцтва. 2
А хто говорить мовами, той не людям говорить, лише Богові; бо ніхто його не
розуміє: він говорить духом таємні речі. 3
Хто ж пророкує, то говорить людям: на повчання, попередження, розраду. 4 Хто мовами говорить, той сам себе повчає; хто ж
пророкує, той повчає Церкву. 5
Я хочу, щоб усі ви говорили мовами, але ліпше, щоб ви пророкували; бо більший
той, хто пророкує, ніж той, хто мовами говорить, - хібащо він пояснює, щоб
Церква мала повчання
Євангелія
від Матея 20:1-16
1 “Царство Небесне подібне до чоловіка-господаря,
який рано-вранці вийшов найняти робітників у свій виноградник. 2 Домовившись із робітниками по динарію денно,
послав їх у свій виноградник. 3
А коли вийшов, близько третьої години побачив інших, що бездільно стояли на
ринку. 4 Він же їм сказав: Ідіть і ви в мій виноградник,
що буде по справедливості, дам вам. 5
І ті пішли. Коли ж знову вийшов, близько шостої та дев'ятої години, зробив так
само. 6 Близько одинадцятої вийшовши, стрінув інших, що
стояли, і сказав їм: Чого тут увесь день бездільно стоїте? 7 Кажуть йому: Бо ніхто не найняв нас. Сказав їм:
Ідіть і ви в виноградник. 8
Коли ж настав вечір, власник виноградника наказав своєму управителеві: Поклич
но робітників та роздай їм заплату, почавши від останніх аж: до перших. 9 Ті, що прийшли близько одинадцятої години,
взяли по динарію. 10
Коли приступили перші, думали, що більше дістануть. І вони взяли по динарію. 11 А взявши, стали ремствувати на господаря, 12 кажучи: Оті останні одну годину попрацювали, а
ти зрівняв їх з нами, що зносили тягар і спекоту днини. 13 Той, відповідаючи одному з них, сказав: Друже,
не кривджу тебе; чи не за динарія погодився зо мною? 14 Бери своє та йди! Хочу бо й цьому останньому
дати, що й тобі. 15
Хіба не дозволено мені робити зо своїм, що захочу? Чи око ж твоє лукаве з того,
що я добрий?! 16
Так то останні будуть перші, а перші – останні!”
В багатьох навчальних системах світу для того,
щоб вступити у вищу школу потрібна здобути атестат зрілості. Для різних посад
роботодавці шукають працівників із досвідом. У всіх народах світу шанують
старших людей, які вирізняються своє стриманістю, глибиною думки й життєвою
мудрістю. Все це нам показує, що для цього, щоб бути мудрими потрібне не тільки
знання, але й досвід. Через життєвий досвід ми бачимо дальше ніж із самим
знанням про життя.
Апостол Павло запрошує нас бути
такими мудрими, щоб не зупинятися на перших проявах знання, на коротких
враженнях про інших, а все пересівати через сито молитви. Молитву він розділяє
на три частини – віра, надія, любов. Вони всі троє походять від Бога і прямують
до Нього, а все решта, це тимчасові знаряддя, які зникнуть при зустрічі з
Богом. Образ дзеркала добре нам показує, що пророцтва чи мови чи інші дари – це
ніби непрямий образ Бога. Це, що справді впроваджує нас в прямий контакт з
Богом і залишиться на віки з нами – це любов, як плід віри й надії!
Дозрівання кожної людина приходить у свій час
і в Євангелії порівнюється до робітників, які в різний період наймаються на
одну й ту саму роботу в того самого господаря. Всі вони отримують той самий
початковий статус і кінцеву нагороду, оскільки вони кожний згідно своїх можливостей
віддано працював для господаря.
Наука полягає в тому, що зарплата –
це ще не остаточний результат, це окремий капітал для ще більшого розвитку тих,
які просто подякують і займатимуться помноженням заробленого. Хто натомість
схоче на кошт господаря себе позиціонувати вище, щоб отримати більше ніж йому
належиться – цей, хоч має кращі здібності, докладніше працював, але попадає на
узбіччя дороги і терпить затримку, а часами й зупинку у своїй діяльності.
Дякуймо Богу за всі дари, які Він нам
дав, і завжди знаймо, що вони вистарчають для здобуття щастя. Все решта, хоч
дуже привабливе, є зайвим баластом, яке збиває нас із шляху життя і для того не
потрібне. Амінь!
Зображення
Немає коментарів:
Дописати коментар