Нарощуймо добрі прикмети!

Добро, яке приходить від Бога – це не віддяка за послугу, а дарова дія в користь іншого, лише тому, що він людина. Натомість, коли є зла звичка, то переважно людина не може від неї просто відректися, бо її єство до неї повертатиметься набутим автоматизмом.

Покровителька дня 4 серпня 2014

Марія Магдалина

Читання

Перше послання апостола Павла до Корінтян 11:31-12:6

31  Якби ми самі себе осуджували, то нас би не судили. 32  Коли ж Господь нас судить, він нас тим поправляє, щоб не були ми засуджені зо світом. 33  Отож, брати мої, коли ви сходитеся їсти, один одного дожидайте. 34  Як хтось голодний, хай їсть удома, щоб вам не сходитися на засуд. Про інше ж, як прийду, розпоряджу. 1  Щождо духовних дарів, то я, брати, не хочу, щоб ви про них не знали. 2  Ви знаєте, що коли ви були погани, вас до німих ідолів нестримно тягнуло. 3  Тому вам заявляю: Ніхто, говоривши під впливом Духа Божого, не каже: Анатема Ісус! І ніхто не може сказати: Господь Ісус, як лише під впливом Духа Святого. 4  Є і між дарами різниця, але Дух той самий; 5  різниця теж і між служінням, але Господь той самий. 6  Різниця є і між ділами, але Бог той самий, який усе в усіх робить.

Євангелія від Матея 18:1-11

1  Того часу підійшли до Ісуса учні й мовлять: “Хто найбільший у Небеснім Царстві?” 2  Ісус покликав дитину, поставив її серед них – 3  і каже: “Істинно кажу вам: Якщо ви не навернетеся і не станете, як діти, не ввійдете в Небесне Царство. 4  Хто, отже, стане малим, як ця дитина, той буде найбільший у Небеснім Царстві. 5  Хто приймає дитину в моє ім'я, той мене приймає. 6  А хто спокусить одного з тих малих, що вірують у мене, такому було б ліпше, якби млинове жорно повішено йому на шию, і він був утоплений у глибині моря. 7  Горе світові від спокус. Воно й треба, щоб прийшли спокуси, однак горе тій людині, через яку спокуси приходять! 8  Коли твоя рука або нога стає тобі причиною падіння, відітни її і кинь геть від себе: ліпше тобі ввійти в життя одноруким чи кульгавим, ніж з обома руками чи з обома ногами бути вкиненим у вогонь вічний. 9  І коли око твоє до гріха тебе призводить, вирви його й кинь геть від себе: ліпше тобі ввійти в життя однооким, ніж з обома очима бути вкиненим у вогняне пекло. 10  Глядіть, щоб ви ніким з оцих малих не гордували: кажу бо вам, що ангели їхні на небі повсякчас бачать обличчя мого Небесного Отця. 11  Бо Син Чоловічий прийшов спасти те, що загинуло.

Коментар

https://soundcloud.com/dymyd-mychajlo/040714a-1

Звички є для людини другою природою. Якщо набуті прикмети добрі, то для конкретного чоловіка буде нормально і звичайно творити добро незалежно від обставин. Добро, яке приходить від Бога – це не віддяка за послугу, а дарова дія в користь іншого, лише тому, що він людина. Натомість, коли є зла звичка, то переважно людина не може від неї просто відректися, бо її єство до неї повертатиметься набутим автоматизмом.

Подібно до того, Апостол Павло пояснює, що якщо ми діємо в стані благодаті, під впливом Духа Святого, то ми будемо інших благословляти, Бога прославляти, і це, незалежно від того, що нам не довелося б пережити чи перетерпіти – шляхетність, яка у нас в крові, ніхто її не зможе ніколи змити. Не дарма про шляхтичів говорили, що вони мають «синю» кров. Щодо іншої сторони медалі,треба сказати, що зло теж діє через серце людини; перше його захоплює спокусами, думками, згодами, компромісами, а потім від того серця походять ненависть, проклинання, хамство…

Дорогі друзі! Нарощуймо добрі прикмети, приймаймо себе такими якими ми є, служімо так, як вміємо, бо все що добре походить від Бога. Однак просімо, щоб наше серце було чисте, щоб наші наміри були благі, щоб наша мова була прозора, а все решта нам додасться і дійсно стане сповненням Божої волі в нашому житті.

  

Зображення

http://www.articoli-religiosi.net/wp-content/uploads/2012/04/virtu-cardinali.jpg