Моменти кризи і суду, та чорні сторінки історії, змінюють всю реальність через вогонь. Дійсність тоді випробовується на зміст; все, що лишнє згоряє й пропадає, а лишається тільки те, що має власну цінність.
Покровителі дня 10 серпня
2014 року
Апп. і
диякони Прохор, Никанор, Тимон й Пармен
Неділя 9-та по Зісланні Святого
Духа. Глас 8
Боже
слово
Перше послання
апостола Павла до Коринтян 3:9-17
9 Ми бо співробітники Божі, ви – Божа нива, Божа
будівля. 10
За благодаттю Божою, даною мені, я, мов мудрий будівничий, поклав основу, а
інший на ній будує. Нехай же кожний вважає, як він будує. 11 Іншої бо основи ніхто не може покласти, крім
покладеної, якою є Ісус Христос. 12
Коли ж хтось на цій основі будує з золота, срібла, самоцвітів, дерева, сіна,
соломи, – 13
кожного діло стане явне; день бо Господній зробить його явним; бо він
відкривається в огні, і вогонь випробовує діло кожного, яке воно.14
І коли чиєсь діло, що його він збудував, устоїться, той прийме нагороду; 15 а коли чиєсь діло згорить, то він зазнає шкоди;
однак він сам спасеться, але наче крізь вогонь. 16 Хіба не знаєте, що ви – храм Божий, і що Дух
Божий у вас перебуває? 17
Коли хтось зруйнує храм Божий, Бог зруйнує того, бо храм Божий святий, а ним є
ви.
Євангелія від Матея 14:22-34,
22 І зараз же спонукав учнів увійти до човна й
переплисти на той бік раніше від нього, тим часом як він відпускав народ. 23 І коли відпустив народ, пішов на гору
помолитися насамоті. Як звечоріло, він був там сам один. 24 Човен уже був посеред моря і його кидали хвилі,
бо вітер був супротивний. 25
О четвертій сторожі ночі (Ісус) прийшов до них, ступаючи морем. 26 Учні, побачивши, що він іде морем, жахнулись.
“То привид!” – заговорили й закричали з переляку. 27 Та Ісус тієї ж миті мовив до них:
“Заспокойтесь, – це я, не страхайтеся!” 28
Аж тут Петро озвавсь до нього й каже: “Господи, коли це ти, повели мені підійти
водою до тебе!” 29
“Підійди!” – сказав Ісус. І вийшов Петро з човна, почав іти по воді і підійшов
до Ісуса; 30
але, побачивши, що вітер сильний, злякався, почав потопати й крикнув: “Господи,
рятуй мене!” 31
Ісус же притьмом простягнув руку, вхопив його і мовив до нього: “Маловіре; чого
засумнівався?” 32
І як увійшли до човна, вітер ущух. 33
А тоді ті, що були в човні, вклонилися йому до ніг, кажучи: “Ти істинно – Син
Божий!” 34
І перепливши, прибули в землю генезаретську.
Коментар до слова
Ми зараз переживаємо російсько-українську війну. Ми при цьому розуміємо, що найважливіше в цьому випробуванні – пройти пробу витривалості, бути згуртованими довкола любові своєї Батьківщини, тобто своїх батьків. Чому? Щоб прославляти Господа Бога, шануючи Його заповідь про пошану і послух до своїх батьків, а тим самим і до Нього. А також для самозахисту, який не є простим егоїзмом, а природним захистом окремого суспільного Богом даного способу життя.
Святий Павло каже, що нашим життєвим
перейняттям має бути те, щоб головні проекти нашого життя зажди будувалися із
шляхетного матеріалу, якого різні перипетії не знищать! Це особливо стосується
наших церковних спільнот, де Христос має завжди бути основою, в усьому – початок
і кінець. Згубним є опиратись на ідеологію нації чи номенклатури. Бог є тією
силою, яка запліднює людей і світ до добра, і приносить новизну і плід.
Поучення Павла теж стосується наших українських
родин, де без Христа, як центра і опори, ми не зможемо витримати проб вогню різних
щоденних спокус і гріхів, які роз’єднують все, що Бог сотворив.
Павло слушно вказує нам на те, що
моменти кризи і суду, та чорні сторінки історії, змінюють всю реальність через
вогонь. Дійсність тоді випробовується на зміст; все, що лишнє згоряє й
пропадає, а лишається тільки те, що має власну цінність.
Стараймося і ми в нашому житті все будувати
ретельно та із сильного матеріалу, який не зігниє: не з дерева, сіна, чи соломи,
а із золота, срібла, чи самоцвітів. Ми можемо помилитися, Господь це допускає. Якщо
будемо каятися, Він нас спасе через вогонь. Головне пам’ятати, що помилятися і
каятися – це одне, а цілеспрямовано нищити храм Божий-людину – друге. Бог цього
останнього не сприйме і таку людину Він «зруйнує».
Реалізація великих Божих планів – це програма,
яку Бог доручає кожній людині. Треба тільки, щоб вона це сприйняла і повірила,
що не своїми слабкими можливостями, а Божим натхненням це можна реалізувати.
Приклад такого Божого проекту для
святого Петра було – ходіння по воді. «“Підійди!” – сказав Ісус. І вийшов Петро
з човна, почав іти по воді і підійшов до Ісуса; але, побачивши, що вітер сильний, злякався, почав
потопати й крикнув: “Господи, рятуй мене!” Ісус же притьмом простягнув
руку, вхопив його і мовив до нього: “Маловіре; чого засумнівався?”».
Просімо нині Ісуса, щоб ми завжди довіряли його
великим проектам для кожного з нас і вповні кидалися у вир Його стихії. Амінь!
Зображення
Немає коментарів:
Дописати коментар