Священномученик Роман Лиско - 100 років із дня народження!

14 серпня виповнюється 100 років від дня народження священика Романа Лиска, який у 2001 році в ході візиту в Україну Папи Івана Павла ІІ був проголошений Блаженним священномучеником. Це наймолодший український мученик із сонму беатифікованих.

Отець Роман Лиско з дружиною Неонілою, синами Любомиром і Володимиром та донечкою Дзвениславою.
1949 рік, за 10 днів до арешту.

Народився Роман Лиско 14 серпня 1914 року в м. Городку. Син відомого в той час душпастиря і просвітителя о. Володимира Лиска, внук уславленого отця-шамбеляна Михайла Цегельського, він з юних літ не мислив себе поза священичим саном.

У 1932 році, закінчивши гімназію, вступив до Львівської Богословської Академії, де проявив непересічні здібності, енергію, талант до наукової праці та неабиякий поетичний хист. Та найбільше Роман Лиско тяжів до безпосередньої праці з людьми, особливо з молоддю. У час вакацій працював із Марійським Товариством на парохії свого батька, керував хором, виголошував лекції та реферати, організовував аматорські вистави тощо.

У 1938 р. Роман Лиско закінчив теологію, одружився з Неонілею Гуньовською, дочкою священика.

Коли наступив час большевицької окупації (перших совітів, як казали в народі), Митрополит Андрей відклав заплановане висвячення Романа і порадив йому деякий час повчителювати. Отож Роман Лиско два роки працював вчителем у школах сіл Побіч і Колтів Олеського району.

28 серпня 1941 року він був рукоположений на священика та отримав призначення на завідателя парохії с. Колтів Оліївського деканату.

У 1944 році церква і село були зруйновані внаслідок запеклих боїв у т.зв. Колтівському котлі, о. Роман Лиско був призначений парохом с. Белзець Золочівського району, де пробув до 1948 року.

Коли почалась насильницька ліквідації Української Греко-Католицької Церкви, о. Роман Лиско відмовився підписати православ’я і перейти під юрисдикцію Московського патріархату, зазнавав різних переслідувань, врешті заборонили відправляти в церкві та закрили її.

Переїхав з родиною (а мав на той час четверо малих дітей) до м. Городка.

З дозволу пароха Городка о. Онуфрія Малецького, який формально підписав православ'я, але духом був вірний греко-католицького обряду, о. Роман Лиско відправляв у греко-католицькому обряді в селах Дроздовичі і Братковичі.

8 вересня 1949 року він був заарештований у м. Городку. Тривалий час рідні не могли довідатися про долю о. Романа.

Лише 20 лютого 1956 р., після звертання до високих московських інстанцій, прийшло повідомлення з Прокуратури СРСР, що Роман Лиско 14 жовтня 1949 року помер у тюрмі від паралічу серця і є реабілітованим через недоведення його вини.

Кримінальна справа Романа Лиска засвідчує, що слідчі наполегливо допитувались про зв'язки з підпіллям ОУН, про зустрічі з Романом Шухевичем, з Романом Кравчуком і Лемішем. Нічого не сказав священик і загинув у тюрмі як мученик.