Смерть, як зерно!

Бог надає кожній цілопальній жертві свою форму життя.

Покровителі дня 12 серпня 2014 року

Апп. Сила і Силуан, і ті що з ними

http://ecumenicalcalendar.org.ua/2014/8/12

Боже слово

Перше послання апостола Павла до Коринтян 15:29-38

29  Коли ні, - то, що зроблять ті, що христяться за мертвих? 30  Коли мертві зовсім не воскресають, чого тоді за них христитись? Чого й нам наражатися повсякчасно на небезпеки? 31  Щодня я наражаюся на смерть; авжеж, брати - це хвали ради вашої, що її маю в Христі Ісусі, Господі нашім. 32  І коли б я боровся з звірями в Ефесі як людина, то що мені з того? Коли ж мертві не воскресають, - їжмо й пиймо, бо взавтра ми помремо. 33  Не дайте себе обманути: лихі розмови псують добрі звичаї. 34  Протверезіться належно та не грішіть, бо деякі з вас Бога не знають. На сором вам кажу це. 35  Але хтось скаже: «Як воскреснуть мертві? І в якім тілі прийдуть?» 36  Безумний! Те, що ти сієш, не оживе, як не умре. 37  І те, що сієш, не тіло, що має уродитись, а голе зерно, наприклад, пшениці або якесь інше.38  Бог же дав йому тіло, по своїй волі, і кожному насінню - власне тіло.

Євангелія від Матея 21:23-27

23  А коли він увійшов у храм і почав навчати, прийшли до нього первосвященики і старші народу і мовили: “Якою владою ти це чиниш? Хто тобі дав цю владу?” 24  Ісус у відповідь сказав їм: “Я теж спитаю вас про одну річ, і як ви мені на неї відповісте, то й я вам теж скажу, якою владою я творю це.25  Йоанове хрищення – звідки було? З неба чи від людей?” Вони почали розмірковувати між собою: “Якщо ми скажемо; З неба, – то він нам скаже: Чого ж тоді ви не увірували в нього? 26  А скажемо, що від людей, – страхаємося народу, всі бо Йоана вважають за пророка.” 27  Тож вони відповіли Ісусові: “Не знаємо.” Тоді й він мовив їм: “То й я вам не скажу, якою владою я творю це.

http://dyvensvit.org/bible-quote/1%20%D0%9A%D1%80%2015:29-38,%20%D0%9C%D1%82%2021:23-27

Коментар до слова

Святий Павло провадить бесіду про те, що смерть – це перехід до вічного життя, до воскресіння. Участь в цій реальності  християни завдячують своєму Учителеві. Його ім’я Ісус Христос і Він є Сином Божим, який сам помер і воскрес! Бог так установив природу, «що те, що ти сієш, не оживе, якщо не умре». Для цього, смерть зерна не є перепоною, а умовою для переходу до більш шляхетного і багатшого життя. Сіється «голе зерно», а з нього виростає деревце із гілками та листочками, які дають свої плоди!

Таке саме правило для кожної людини у всіх вимірах свого життя. Треба постійно вмирати, щоб краще жити, віддавати своє життя для дитини, для родини, для науки, для Церкви, для Батьківщини. Зокрема важливо це зрозуміти в теперішніх часах оборонної війни України. Без жертви свого життя, це неможливо зробити. Смерть наших синів є воскресінням не тільки для них, а для всіх тих, які їх підтримували і вірять в це, що Бог надає кожній цілопальній жертві свою форму життя.

Тому апостол Павло радить нам не боятися навіть «щодня наражатися на смерть», бо Бог спроможний надати жертовній людині тіло відповідно до її прославленого стану.

Зображення

http://vsehristiane.com/images/rostochek_07.11.13.jpg

Хотіти відсікти зло!

Хто не вірую у воскресіння мертвих – «найнещасливіший із людей».

Покровитель дня 11 серпня 2014 року

Мчч. Каленик

http://ecumenicalcalendar.org.ua/2014/8/11

Боже слово

Перше послання апостола Павла до Коринтян 15:12-19

12  Коли ж про Христа проповідується, що він воскрес із мертвих, як же ж деякі між вами кажуть, що нема воскресіння мертвих? 13  Коли ж нема воскресіння мертвих, то і Христос не воскрес. 14  А коли Христос не воскрес, то марна проповідь наша, то марна й віра ваша. 15  І ми являємося неправдивими свідками Бога, бо свідчили проти Бога, що воскресив Христа, якого він не воскресив, якщо не воскреснуть мертві. 16  Бо як не воскреснуть мертві, то і Христос не воскрес. 17  А як Христос не воскрес, то марна віра ваша, - ви ще у гріхах ваших; 18  отже, ті, що й померли у Христі, загинули. 19  Коли ми надіємося на Христа лише в цьому житті, то ми - найнещасніші з усіх людей.

Євангелія від Матея 21:18-22

18  Уранці, повертаючись до міста, він зголоднів. 19  Побачивши одну смоковницю край дороги, він підійшов до неї, та не знайшов на ній нічого, крім самого листя, тож сказав до неї: “Нехай повік не буде з тебе плоду!” І негайно же смоковниця всохла. 20  Побачивши це, учні здивувались і говорили: “Як це смоковниця в одну мить засохла?” 21  Ісус у відповідь сказав їм: “Істинно кажу вам, що коли матимете віру й не завагаєтесь, ви зробите не тільки таке з смоковницею, але й коли горі цій скажете: Двигнись і кинься в море! – воно станеться. 22  І все, чого проситимете в молитві з вірою, одержите.”

http://dyvensvit.org/bible-quote/1%20%D0%9A%D1%80%2015:12-19,%20%D0%9C%D1%82%2021:18-22

Коментар до слова

Чому найбільше людей в Україні йде до храму, коли виставлена Плащаниця? Бо вони вірять, у воскресіння мертвих. Вони знають, що йдеться лише про смерть, як перехід до вічності, де є життя безконечне. Ці люди щасливі, що через своє родинне чи спільнотне передання, вони вірять у Воскресіння Христа.

Є однак велика кількість людей, які не вірять у воскресіння мертвих і у воскресіння Ісуса Назарянина. Таких Павло називає «найнещасливішими із людей».

Павло так каже, бо віра визначає велич людини та її майбутнє. Віра у воскресіння вказує на перемогу людини над гріхом, Сатаною і смертю. Людина, що вірує може задумати добро і його зробити, хотіти відсікти зло і це виконати. Вона в молитві зможе одержати все добре. Все це завдяки тому, що є воскресіння мертвих, і що людина через Хрещення стає учасницею Воскресіння Ісуса Христа.

Дякуймо Господу Богу за наше Хрещення і молімося за своє воскресіння із мертвих. Амінь.

Боже слоло для Майдану # 48: Йордан в наших жилах.

Покровитель дня 19 січня 2014

Святе Богоявлення Господнє. Хрещення Господа нашого Ісуса Христа
http://ecumenicalcalendar.org.ua/2014/1/19 (Молитва + Ікона)

Боже слово для Майдану

Послання апостола Павла до Тита 2:11-14;3,4-7

11  Бо Божа благодать з'явилася спасенна всім людям 12  і навчає нас, щоб ми, зрікшися нечестя та грішних бажань цього світу, жили тверезо, праведно і благочестиво в нинішньому віці, 13  чекаючи блаженної надії і славного з'явлення великого Бога і Спаса нашого Ісуса Христа, 14  який віддав себе самого, щоб викупити нас від усякого беззаконня та щоб очистити собі народ, що був би його власний, ревний до добрих діл. 4  Та коли з'явилась доброта й любов до людей Спаса нашого Бога, 5  він спас нас не ради діл справедливости, які ми були зробили, але з свого милосердя, купіллю відродження і відновленням Святого Духа, 6  якого вилив на нас щедро через Ісуса Христа, нашого Спаса, 7  щоб ми, оправдані його благодаттю, стали згідно з надією спадкоємцями життя вічного.

Євангелія від Марка 3:13-17

13  Тоді прибув Ісус із Галилеї на Йордан до Йоана, щоб христитися від нього; 14  але Йоан спротивлявся йому, кажучи: “Мені самому треба христитися в тебе, а ти приходиш до мене?” 15  Ісус у відповідь сказав до нього: “Залиши це тепер, так бо личить нам здійснити всяку правду.” І тоді він залишив його. 16  А охристившись, Ісус зараз же вийшов з води. І ось розкрилось йому небо, і він побачив Духа Божого, який спускався, мов голуб, і зійшов на нього. 17  І голос пролунав з неба: “Це Син мій любий, що його я вподобав.”

http://dyvensvit.org/bible-quote/%D0%A2%D0%B8%D1%82%202:11-14;3:4-7,%20%D0%9C%D1%82%203:13-17

Проповідь для Майдану

Cильний - це не той, хто поглядом може покласти на лопатки, а цей, що усмішкою своєю може підняти з колін. 

https://soundcloud.com/dymyd-mychajlo/sets/48-19-01-14

Дорогі браття і сестри!

Свято Богоявлення також називається Просвіщенням. Дійсно, на нас всіх сходить з неба благодать, світло Боже. Зв’язок з водою і цілою природою тут важливий і багатомовний.

Для того, щоб зустріти Бога потрібно, щоб Сотворитель цього захотів. І справді апостол Павло пише, що: “Божа благодать з’явилася всім людям”. Це значить всім. Всім, то всім, зі всіх сторін родинних і суспільних розподілів. Зі всіх сторін людських барикад люди чинять гріхи і всім є пропозиція амністії яку дає Святий Дух, джерело Божої енергії, оскільки “Він спас нас не ради діл справедливости”.

Як природа є різною, але все працює на славу Бога, як води зливаються від джерела через ріку до моря, від хмари до землі, і знову з джерела витікає, так Просвіщення вказує нам, що тільки задля того, що ми всі різні, можемо ставати однією родиною, спільнотою і через об’єднання із іншими людьми осягати щастя. Це щастя – це зустріч із Ісусом Христом через діалог з людиною.

Як Ісус прийшов до Йоана в Йордан-ріку, так ми повинні ходити до інших людей, щоб при зустрічі з ними наступало завжди нове Богоявлення. Боязнь, апатія, встид – недобрі тут порадники. Йоан не хотів Ісуса хрестити, а що Господь йому каже? “Залиши це тепер, так бо личить нам здійснити всяку правду”. Йоан, що був вже відомим і шанованим суспільним діячем просто послухався Його!

Де ми стоїмо нині?! Чи обираємо образ Христа, який натхненний Духом йде щоб зустрічати свого Отця через добру справу, допомогу, молитву разом з іншими? Чи ми вміємо йти до всіх, кому потрібно допомогти незалежно від їхнього релігійного чи політчного переконання? Чи ми вміємо всіх притягати до доброї справи, і не знеохочувати, виганяти чи ізолювати їх, не сприйнявши їхнє вільнедумство?

Якщо ми нині ближче до Йоана – чи ми приймаємо добрі пропозиції інших людей, чи ми гуртуємося під керівництвом інших, чи ми належимо до громади і активно виконуємо своє завдання – хоч не до кінця із ним згідні чи розуміємо. Чи ми зразу слухаємо голос нашого серця, коли воно нам підказує комусь подати руку, перепросити, похвалити – а може ми не заперечуємо, але відкладаємо, а потім минає нагода і вже немає і не буде так потрібного діла для творення спільноти.

Дорогі браття і сестри! Сильний – це не той, хто поглядом може покласти на лопатки, а цей, що усмішкою своєю може підняти з колін. Лише крокуючи ногами, подаючи собі руки, дивлячись в очі один одному, обмінюючись усмішками, підставляючи не ногу, а плече, ми почуємо голос з неба – це син (дочка) мої улюблені, - почуємо не про себе, а про іншого – гарну Божу дитину.

Але чудо Об’явлення полягає в тому, що й друга особа почує цей сам голос про нас.

Тим самим Дух Святий постійно надає нових можливостей для глибокої, чистої радости, яка буде струмувати в наших душах і тілах, як священна йорданська вода Богоявлення Отця, Сина і Святого Духа. Амінь. Амінь. Амінь. Алилуя!

Христос Раждається!

Боже слоло для Майдану # 44: Скільки ще чекати?

Покровителі дня 16 січня 2014

прор. Малахії, мч. Гордія

http://ecumenicalcalendar.org.ua/2014/1/16

Боже слово для Майдану

Послання апостола Павла до Євреїв 10:35-11:7

Євангелія від Марка 9:10-16
http://dyvensvit.org/bible-quote/%D0%84%D0%B2%D1%80%2010:35-11:7,%20%D0%9C%D1%80%209:10-16

Проповідь для Майдану

Для того, щоб сягнути щастя треба вірити! Віра - доказ речей невидимих. Все це має теж пройти через воскресіння. Яка наша смерть і воскресіння?

https://soundcloud.com/dymyd-mychajlo/16-01-14

Дорогі браття і сестри!

Всяка боротьба за високі цілі не може бути короткотривалою і має продовжуватися в часі. Скільки чекати до зрілості, невідомо; потрібні довір’я і терпеливість.

Найвища ціль до якої людина покликана – це осягнення вічного життя в небі. “Запорукою того, чого сподіваємося є віра”, вона допомагає нам вже жити сподіваним майбутнім, вже отримувати повноту свого буття. “Віра – доказ речей невидимих”.

Апостол Павло – реаліст і знає, що супроти матеріальних потреб, економічного порядку у світу, всяких наших поразках на різних полях – все негативне з чим щоденно зустрічаємося, легко зневіритися і призабути, що ми “повстали із невидимого”. А оскільки Бог нас сотворив для себе, то “невидиме” є нашою ціллю і немає куди “відступати собі на погибель”. Для допомоги собі треба Богові приносити угодну жертву – не таку як Каїн, а подібну до Авеля. Апостол ще додає, що “без віри не можливо подобатися Богу”. Ми, християни пам’ятаймо про це і будьмо завжди “в контакті”! Для цього, щоб це правильно сповнити маємо багато прикладів із життя святих не тільки біблійних, а й з нашого життєвого досвіду – хоч би світлих членів нашої родини!

Євангелист Марко пропонує щоденно себе запитувати “а що означає «воскреснути з мертвих»”? І пригадує, що неминуче для того треба “багато вистраждати й бути погордженим”. Чи таке буває в нашому житті, що ми відчуваємо якусь реальну зміну, метаморфозу?

Запитуймо себе нині, дорогі браття і сестри, яке наше терпіння, яка наша болячка і на якому етапі боротьби ми знаходимося, чи ми “відступаємо собі на погибель” чи нас далі провадить “довір’я у велику нагороду”? Чи ми в одному чи другому положенні, чи ми по середині, не так важливо для майбутнього.

Важливо куди ми прямуємо! До неба чи до пекла? Молімся, щоб віра і терпеливість не відступали, а задля воскресіння Ісуса Христа, щодня більше, утверджувалася в наших серцях і умах.

Христос Раждається!