Смерть, як зерно!

Бог надає кожній цілопальній жертві свою форму життя.

Покровителі дня 12 серпня 2014 року

Апп. Сила і Силуан, і ті що з ними

http://ecumenicalcalendar.org.ua/2014/8/12

Боже слово

Перше послання апостола Павла до Коринтян 15:29-38

29  Коли ні, - то, що зроблять ті, що христяться за мертвих? 30  Коли мертві зовсім не воскресають, чого тоді за них христитись? Чого й нам наражатися повсякчасно на небезпеки? 31  Щодня я наражаюся на смерть; авжеж, брати - це хвали ради вашої, що її маю в Христі Ісусі, Господі нашім. 32  І коли б я боровся з звірями в Ефесі як людина, то що мені з того? Коли ж мертві не воскресають, - їжмо й пиймо, бо взавтра ми помремо. 33  Не дайте себе обманути: лихі розмови псують добрі звичаї. 34  Протверезіться належно та не грішіть, бо деякі з вас Бога не знають. На сором вам кажу це. 35  Але хтось скаже: «Як воскреснуть мертві? І в якім тілі прийдуть?» 36  Безумний! Те, що ти сієш, не оживе, як не умре. 37  І те, що сієш, не тіло, що має уродитись, а голе зерно, наприклад, пшениці або якесь інше.38  Бог же дав йому тіло, по своїй волі, і кожному насінню - власне тіло.

Євангелія від Матея 21:23-27

23  А коли він увійшов у храм і почав навчати, прийшли до нього первосвященики і старші народу і мовили: “Якою владою ти це чиниш? Хто тобі дав цю владу?” 24  Ісус у відповідь сказав їм: “Я теж спитаю вас про одну річ, і як ви мені на неї відповісте, то й я вам теж скажу, якою владою я творю це.25  Йоанове хрищення – звідки було? З неба чи від людей?” Вони почали розмірковувати між собою: “Якщо ми скажемо; З неба, – то він нам скаже: Чого ж тоді ви не увірували в нього? 26  А скажемо, що від людей, – страхаємося народу, всі бо Йоана вважають за пророка.” 27  Тож вони відповіли Ісусові: “Не знаємо.” Тоді й він мовив їм: “То й я вам не скажу, якою владою я творю це.

http://dyvensvit.org/bible-quote/1%20%D0%9A%D1%80%2015:29-38,%20%D0%9C%D1%82%2021:23-27

Коментар до слова

Святий Павло провадить бесіду про те, що смерть – це перехід до вічного життя, до воскресіння. Участь в цій реальності  християни завдячують своєму Учителеві. Його ім’я Ісус Христос і Він є Сином Божим, який сам помер і воскрес! Бог так установив природу, «що те, що ти сієш, не оживе, якщо не умре». Для цього, смерть зерна не є перепоною, а умовою для переходу до більш шляхетного і багатшого життя. Сіється «голе зерно», а з нього виростає деревце із гілками та листочками, які дають свої плоди!

Таке саме правило для кожної людини у всіх вимірах свого життя. Треба постійно вмирати, щоб краще жити, віддавати своє життя для дитини, для родини, для науки, для Церкви, для Батьківщини. Зокрема важливо це зрозуміти в теперішніх часах оборонної війни України. Без жертви свого життя, це неможливо зробити. Смерть наших синів є воскресінням не тільки для них, а для всіх тих, які їх підтримували і вірять в це, що Бог надає кожній цілопальній жертві свою форму життя.

Тому апостол Павло радить нам не боятися навіть «щодня наражатися на смерть», бо Бог спроможний надати жертовній людині тіло відповідно до її прославленого стану.

Зображення

http://vsehristiane.com/images/rostochek_07.11.13.jpg

Хотіти відсікти зло!

Хто не вірую у воскресіння мертвих – «найнещасливіший із людей».

Покровитель дня 11 серпня 2014 року

Мчч. Каленик

http://ecumenicalcalendar.org.ua/2014/8/11

Боже слово

Перше послання апостола Павла до Коринтян 15:12-19

12  Коли ж про Христа проповідується, що він воскрес із мертвих, як же ж деякі між вами кажуть, що нема воскресіння мертвих? 13  Коли ж нема воскресіння мертвих, то і Христос не воскрес. 14  А коли Христос не воскрес, то марна проповідь наша, то марна й віра ваша. 15  І ми являємося неправдивими свідками Бога, бо свідчили проти Бога, що воскресив Христа, якого він не воскресив, якщо не воскреснуть мертві. 16  Бо як не воскреснуть мертві, то і Христос не воскрес. 17  А як Христос не воскрес, то марна віра ваша, - ви ще у гріхах ваших; 18  отже, ті, що й померли у Христі, загинули. 19  Коли ми надіємося на Христа лише в цьому житті, то ми - найнещасніші з усіх людей.

Євангелія від Матея 21:18-22

18  Уранці, повертаючись до міста, він зголоднів. 19  Побачивши одну смоковницю край дороги, він підійшов до неї, та не знайшов на ній нічого, крім самого листя, тож сказав до неї: “Нехай повік не буде з тебе плоду!” І негайно же смоковниця всохла. 20  Побачивши це, учні здивувались і говорили: “Як це смоковниця в одну мить засохла?” 21  Ісус у відповідь сказав їм: “Істинно кажу вам, що коли матимете віру й не завагаєтесь, ви зробите не тільки таке з смоковницею, але й коли горі цій скажете: Двигнись і кинься в море! – воно станеться. 22  І все, чого проситимете в молитві з вірою, одержите.”

http://dyvensvit.org/bible-quote/1%20%D0%9A%D1%80%2015:12-19,%20%D0%9C%D1%82%2021:18-22

Коментар до слова

Чому найбільше людей в Україні йде до храму, коли виставлена Плащаниця? Бо вони вірять, у воскресіння мертвих. Вони знають, що йдеться лише про смерть, як перехід до вічності, де є життя безконечне. Ці люди щасливі, що через своє родинне чи спільнотне передання, вони вірять у Воскресіння Христа.

Є однак велика кількість людей, які не вірять у воскресіння мертвих і у воскресіння Ісуса Назарянина. Таких Павло називає «найнещасливішими із людей».

Павло так каже, бо віра визначає велич людини та її майбутнє. Віра у воскресіння вказує на перемогу людини над гріхом, Сатаною і смертю. Людина, що вірує може задумати добро і його зробити, хотіти відсікти зло і це виконати. Вона в молитві зможе одержати все добре. Все це завдяки тому, що є воскресіння мертвих, і що людина через Хрещення стає учасницею Воскресіння Ісуса Христа.

Дякуймо Господу Богу за наше Хрещення і молімося за своє воскресіння із мертвих. Амінь.

Залишати своїх мертвих

Кожна людина, що ввійде в спасенну логіку, і віддаватиме свою немічну особу Богові-Творцеві, буде нагороджена, тим, що її «члени ставатимуть зброєю праведности». Результат такого вибору дійсно фантастичний.

Покровитель дня 5 липня 2014 року

Свщмч. Євсевій, єп. Самосатський

http://ecumenicalcalendar.org.ua/2014/7/05

Боже слово

Послання апостола Павла до Римлян 6:11-17

11  Так само й ви вважайте себе за мертвих для гріха, а за живих для Бога, в Христі Ісусі. 12  Нехай, отже, не панує гріх у смертнім вашім тілі, щоб вам коритися його пожадливостям, 13  і не видавайте членів ваших гріхові за знаряддя неправедности, але віддайте себе Богові, як ожилих із мертвих, а члени ваші, як зброю праведности. 14  Бо гріх не буде більш над вами панувати: ви бо не під законом, а під ласкою. 15  Що ж? Чи будемо грішити, бо ми не під законом, а під ласкою? Зовсім ні! 16  Хіба не знаєте, що ви слуги того, кому віддаєте себе за слуг на послух, кого слухаєтеся: чи то гріха - на смерть, чи то послуху - на праведність? 17  Але дяка Богові, що ви, бувши колись слугами гріха, з усього серця послухалися тієї науки, якій ви піддалися,

Євангелія від Матея 8:14-23

14  А як Ісус прийшов до Петра в хату, то побачив його тещу, що лежала в гарячці. 15  Він доторкнувсь до її руки, і полишила її гарячка; а вона встала й услугувала йому. 16  І як настав вечір, принесли до нього багато біснуватих, і він словом вигнав духів і зцілив усіх недужих, 17  щоб збулося сказане пророком Ісаєю: “Він узяв наші недуги й поніс наші хвороби.” 18  Побачивши силу народу навколо себе, Ісус звелів відплисти на другий бік. 19  І приступивши один книжник, сказав до нього: “Учителю, куди б ти не пішов, я піду за тобою.” 20  А Ісус каже до нього: “Лисиці мають нори й птиці небесні – гнізда, а Син Чоловічий не має де голову прихилити.” 21  Другий з учнів сказав до нього: “Господи, дозволь мені піти спершу поховати батька мого.” 22  Ісус же сказав до нього: “Іди за мною, і зостав мертвим ховати своїх померлих.” 23  Як він увійшов до човна, слідом за ним увійшли його учні.

http://dyvensvit.org/bible-quote/%D0%A0%D0%BC%206:11-17,%20%D0%9C%D1%82%208:14-23

Коментар до слова

https://soundcloud.com/dymyd-mychajlo/050714b

Дуже важливим є це, що діється в наших головах, і не дарма треба нам мати чисте серце, щоб відчувати по-Божому. Інакше діючи, можна теж переживати, але не по-Божому. В нашому житті воно так виглядає: якщо я себе уважаю «мертвим для гріха», а «живим для Бога», то такими будуть щоденні мої діла. Коли я віддамся пристрастям, їх шукатиму, то неодмінно в них застрягну.

Отже потрібно, так бути свідомим, що неодноразово буду грішити, тобто зраджувати свого Бога, але чітко щоразу уважати це осоружним і вставати, не «коритись пожадливостям гріха». Кожна людина, що ввійде в цю спасенну логіку, і віддаватиме свою немічну особу Богові-Творцеві, буде вже нагороджена, тим, що «члени її ставатимуть зброєю праведности». Тоді, незалежно від обставин, кожний буде собою, в родинному товаристві чи перед суддею, в храмі чи на базарі.

Це ставатиметься тому, що ми не будемо віддавати себе на послух гріхові, а слухатися і практикувати Божі заповіді. Результат такого вибору фантастичний. Бог тоді дійсно забирає «наші недуги й несе хвороби» і ми, вповні Йому довіряючи, робимо революцію гідности в своєму житті, до тої міри, що «залишаємо своїх мертвих» та йдемо за Богом. «Своїх мертвих», це може позначати всі залежності і всіх інших кумирів, які нас робили невільниками гріха і не дозволяли діяти для Бога і в імені Бога.

Просімо Святого Духа, щоб допомагав нам постійно шліфувати думки, наміри й відчуття, щоб у свободі дітей Божих, могти жити для себе, а для інших бути Божою рукою благословення і допомоги.

Боже слоло для Майдану # 44: Скільки ще чекати?

Покровителі дня 16 січня 2014

прор. Малахії, мч. Гордія

http://ecumenicalcalendar.org.ua/2014/1/16

Боже слово для Майдану

Послання апостола Павла до Євреїв 10:35-11:7

Євангелія від Марка 9:10-16
http://dyvensvit.org/bible-quote/%D0%84%D0%B2%D1%80%2010:35-11:7,%20%D0%9C%D1%80%209:10-16

Проповідь для Майдану

Для того, щоб сягнути щастя треба вірити! Віра - доказ речей невидимих. Все це має теж пройти через воскресіння. Яка наша смерть і воскресіння?

https://soundcloud.com/dymyd-mychajlo/16-01-14

Дорогі браття і сестри!

Всяка боротьба за високі цілі не може бути короткотривалою і має продовжуватися в часі. Скільки чекати до зрілості, невідомо; потрібні довір’я і терпеливість.

Найвища ціль до якої людина покликана – це осягнення вічного життя в небі. “Запорукою того, чого сподіваємося є віра”, вона допомагає нам вже жити сподіваним майбутнім, вже отримувати повноту свого буття. “Віра – доказ речей невидимих”.

Апостол Павло – реаліст і знає, що супроти матеріальних потреб, економічного порядку у світу, всяких наших поразках на різних полях – все негативне з чим щоденно зустрічаємося, легко зневіритися і призабути, що ми “повстали із невидимого”. А оскільки Бог нас сотворив для себе, то “невидиме” є нашою ціллю і немає куди “відступати собі на погибель”. Для допомоги собі треба Богові приносити угодну жертву – не таку як Каїн, а подібну до Авеля. Апостол ще додає, що “без віри не можливо подобатися Богу”. Ми, християни пам’ятаймо про це і будьмо завжди “в контакті”! Для цього, щоб це правильно сповнити маємо багато прикладів із життя святих не тільки біблійних, а й з нашого життєвого досвіду – хоч би світлих членів нашої родини!

Євангелист Марко пропонує щоденно себе запитувати “а що означає «воскреснути з мертвих»”? І пригадує, що неминуче для того треба “багато вистраждати й бути погордженим”. Чи таке буває в нашому житті, що ми відчуваємо якусь реальну зміну, метаморфозу?

Запитуймо себе нині, дорогі браття і сестри, яке наше терпіння, яка наша болячка і на якому етапі боротьби ми знаходимося, чи ми “відступаємо собі на погибель” чи нас далі провадить “довір’я у велику нагороду”? Чи ми в одному чи другому положенні, чи ми по середині, не так важливо для майбутнього.

Важливо куди ми прямуємо! До неба чи до пекла? Молімся, щоб віра і терпеливість не відступали, а задля воскресіння Ісуса Христа, щодня більше, утверджувалася в наших серцях і умах.

Христос Раждається!