Жертва примирення

Покровителі дня 21 червня 2014 року

Перенесення мощів св. влкмч. Теодора Тирона

http://ecumenicalcalendar.org.ua/2014/6/21

 

Боже слово

Послання апостола Павла до Римлян 3:19-26

¹⁹  Ми ж знаємо, що все, що закон говорить, тим, які під законом, говорить, щоб усякі уста замкнулись і щоб увесь світ визнав себе винним перед Богом, ²⁰  бо ніхто не оправдається перед ним ділами закону: законом бо гріх пізнається. ²¹  Тепер же без закону з'явилася Божа справедливість, засвідчена законом і пророками; ²²  справедливість Божа через віру в Ісуса Христа для всіх, хто вірує, бо нема різниці. ²³  Всі бо згрішили й позбавлені слави Божої, ²⁴  і оправдуються даром його ласкою, що через відкуплення, в Ісусі Христі: ²⁵  якого видав Бог як жертву примирення, в його крові, через віру, щоби виявити свою справедливість відпущенням гріхів колишніх, ²⁶  за час довготерпіння Божого, щоби виявити свою справедливість за нинішнього часу, - щоб він був справедливий і усправедливлював того, хто вірує в Ісуса.

Євангелія від Матея 7:1-8

¹  “Не судіте, щоб вас не судили; ²  бо яким судом судите, таким і вас будуть судити, і якою мірою міряєте, такою і вам відміряють. ³  Чого ти дивишся на скалку в оці брата твого? Колоди ж у власнім оці ти не добачаєш? ⁴  Або як можеш твоєму братові сказати: Дай, хай вийму скалку в тебе з ока, а он же колода в твоїм оці? ⁵  Лицеміре! Вийми спершу із свого ока колоду, і тоді побачиш, як вийняти з ока брата твого скалку. ⁶  Не давайте священне собакам, ані не кидайте перел ваших перед свиньми, щоб не потоптали їх ногами й, обернувшись, вас не роздерли. ⁷  Просіть, і дасться вам; шукайте, і знайдете; стукайте, і відчинять вам. ⁸  Кожний бо, хто просить, одержує; хто шукає, знаходить; хто стукає, тому відчиняють.

http://dyvensvit.org/bible-quote/%D0%A0%D0%BC%205:17-6:2,%20%D0%9C%D1%82%209:14-17

Коментар до слова

Ми бачимо, що в Україні кров невинно проливається, однак на прикладі Ісуса, ми переконуємося, що це не даремно, а така віддача життя приносить мудрим народам більшу впевненість, що Бог є Богом народів, і що Батьківщина покликана підносити гідність кожного із своїх дітей на взір самого Бога.

https://soundcloud.com/dymyd-mychajlo/210614a

Ми не все знаємо про Бога і ми не все розуміємо про життя. Людина не завжди вірна Богові і навіть якщо ретельно сповнює зовнішні закони, іноді лукавить своєю совістю. Рівень дотримання закону прямо залежить від духовності людини. Провина однієї людини безпосередньо впливає на долю іншої, і тому сказано, «щоб увесь світ визнав себе винним перед Богом». Апостол Павло звертає на це нашу увагу, але однак зразу наголошує, що Бог видав свого Сина, Ісуса, «як жертву примирення» між людиною і самим Богом. Все це провадить до розуміння, що совість людини стає благородною лише за однієї умови, що вона купається в Божій благодаті.

Коли йде мова про «жертву примирення», то Ісус Христос приніс подвійну користь людству. По-перше, Він «виявив свою справедливість відпущенням старих гріхів», тобто всіх тих, які в нас особисто є з минулого життя, чи в наших кривдників, чи серед наших предків. По-друге, Він вчинив нас вільними від тягара минулого, свобідними, невинними, відкритими для творення добра і для любові в майбутньому.

Іншими словами, Христос через свою жертву одухотворив закон, надав міжлюдському спілкуванню особливого змісту і показав велич Бога Отця, який сотворив світ і кожну націю, і нас, як частин людських родів. Він зробив явним, вимір життя, який був для нас закритим, і ми зрозуміли, що справедливість – це любов до ближнього.

Так, як Бог спасає світ і людство завдяки Ісусові Христові, то Церква приносить у жертву своїх мучеників, а народи – ідеалістів. Зараз український народ, це зокрема досвідчує. Ми, як діти цієї нації, співчуваємо кожній людській жертві, яка була й буде ще принесена на вівтар Батьківщини. Ми бачимо, що кров невинно проливається, однак на прикладі Ісуса, ми переконуємося, що це не даремно, а така віддача життя приносить мудрим народам більшу впевненість, що Бог є Богом народів, і що Батьківщина покликана підносити гідність кожного із своїх дітей на взір самого Бога.

Оскільки жертва, принесена Богові, це є позитивна річ, то для того, щоб кожний з нас брав хоч би якусь участь в «жертві примирення», євангеліст Матей пропонує, щоб кожний ставив оцінку своїм і чужим вчинкам, мав свою вироблену думку про суспільний лад, і щоб відповідав за свої думки і вчинки перед іншими – Богом і людьми. Якщо буде панувати така висока свідомість серед нас, кожний буде брати відповідальність за кожне своє слово і діло, то встановиться суспільство, в якому ніхто не наважуватиметься «давати священне собакам». Це значить, що ніхто не буде використовувати священні речі, такі як Церкву чи державу для полагодження сепаратистських цілей, для обману людей.

Молімся, браття і сестри, щоб чим швидше настало таке трепетне відношення до священних істин, серед нашого українського народу. Молімся, щоб совість знову примирилася із благодаттю, щоб людське слово полюбило правду, і щоб таким чином ми змогли єдиними устами просити і отримувати, шукати і знаходити, бо наша молитва буде вповні відповідати Божій волі. Амінь.