Покровитель дня 29 червня 2014 року
Неділя 3-тя по Зісланні Святого Духа. Глас 2
Боже
слово
Послання апостола Павла до Римлян
5:1-10
1 Оправдані ж
вірою, ми маємо мир з Богом через Господа нашого Ісуса Христа, 2
через якого ми вірою одержали доступ до тієї ласки, що в ній стоїмо і хвалимося
надією на славу Божу. 3 Та й не тільки це, але ми хвалимось і в
утисках, знаючи, що утиск виробляє терпеливість, 4 терпеливість -
досвід, а досвід - надію. 5 Надія ж не засоромить, бо любов Бога влита в
серця наші Святим Духом, що нам даний. 6 Христос бо, тоді
як ми були ще безсилі, у свою пору, помер за безбожних. 7
Воно навряд чи хто за праведника вмирає; бо за доброго, може, хтось і
відважився б умерти. 8 Бог же показує свою до нас любов тим, що
Христос умер за нас, коли ми ще були грішниками. 9 Отож, тим більш
тепер, оправдані його кров'ю, ми спасемося ним від гніву. 10
Бо коли, бувши ворогами, ми примирилися з Богом смертю його Сина, то тим більше
тепер, примирившися, спасемося його життям.
Євангелія від Матея 6:22-33
22 Світло тіла –
око. Як, отже, твоє око здорове, все тіло твоє буде світле. 23
А коли твоє око лихе, все тіло твоє буде в темряві. Коли ж те світло, що в
тобі, темрява, то темрява – якою ж великою буде! 24 Ніхто не може двом
панам служити: бо або одного зненавидить, а другого буде любити, або
триматиметься одного, а того знехтує. Не можете Богові служити – і мамоні. 25
Ось чому кажу вам: Не турбуйтеся вашим життям, що вам їсти та що пити; ні тілом
вашим, у що одягнутись. Хіба життя не більш – їжі, тіло – не більш одежі 26
Гляньте на птиць небесних: не сіють і не жнуть, ані не збирають у засіки, а
Отець ваш небесний їх годує! Хіба ви від них не вартісніші? 27
Хто з вас, журячись, спроможен добавити до свого віку хоч один лікоть? 28
І про одежу чого ж вам клопотатись? Гляньте на польові лілеї, як ростуть вони:
не працюють і не прядуть. 29 Та я кажу вам,
що й Соломон у всій своїй славі не вдягався так, як одна з них. 30
І коли зілля польове, яке сьогодні є, а завтра вкидають його до печі, Бог так
одягає, то чи не багато більше вас, маловірні? 31 Отож не
турбуйтеся, промовлявши: Що будемо їсти, що пити й у що зодягнемося? 32
Про все те побиваються погани. Отець же ваш небесний знає, що вам усе це
потрібне. 33 Шукайте перше Царство Боже та його
справедливість, а все те вам докладеться.
Коментар
до слова
Заздрости немає в щасливої людини,
яку люблять. Коли ми відчуваємо і переживаємо Божу любов, то ми стаємо другим
Ісусом Христом, який все віддає своєму ближньому. Така логіка стосується теж
народів.
https://soundcloud.com/dymyd-mychajlo/290614a
Господь наш Ісус
Христос приніс у світ зміни, які актуальні для кожної людини і народу до кінця
світу. Ця добра новина передається Святим Письмом від покоління до покоління і
від народу до народу. Як господиня чи кухар ціле життя осмислюють і обговорюють
із своїми колегами нюанси підготовки і подачі різних блюд, так само християн
думає і приймає інформації про своє небесне громадянство.
Апостол Павло пояснює, що кожний, хто приймає віру в Христа
стає оправданим. В свою чергу оправдання приводить нас до життя в ласці Божій.
Такий стан – це вже синівство чи спадкоємство. Людина тоді отримує: 1. мир,
якого турботу не можуть подолати; 2. надію, яка не зазнає розчарування; і: 3.
участь у житті воскреслого Христа, яка веде до спасіння.
«Мир з висот і спасення душ наших» є такими важливими, що
вони є першими проханнями, які ми приносимо на кожній святій Літургії! «Мир з
висот» також проявляється через наше око, а це значить, що якщо ми той мир
посідаємо, ми дивимося на себе і на світ з погляду нашого Отця, що на небесах.
Заздрости немає в щасливої людини, яку люблять. Коли ми відчуваємо і
переживаємо Божу любов, то ми стаємо другим Ісусом Христом, який все віддає
своєму ближньому. Така логіка стосується теж народів.
Стан Божого спадкоємця, що сприймає світ згідно задуму
Сотворителя, завжди передбачає і ставить Бога на першому місці, а Його творіння
як активну допомогу для осягнення Божої слави. Літургія, в якій ми беремо
участь щонеділі є конкретним запрошенням Отця, щоб ми не тільки прославляли
Бога, але й самі входили в Його славу. Сотворитель приносить смисл і ціль
творінню, Бог надає сенс життя людині.
Ці істини життя не відтягають людину із своєї
відповідальності за все, що на землі і за своє царське священство. Цей порядок
речей вказує на те, що потрібно думати і планувати потрібні речі для існування,
а все що більше того є зайвим. Воно недоречне тому, бо тоді матеріальне стає
вище людського, надходить «турбота» і «клопотання», а це більше не відповідає
покликанню людини до «миру з висот».
Для цього завжди «шукаймо перше Царство Боже та його
справедливість», виконуймо Заповіді Божі, а все потрібне для життя в Бозі нам
додасться. В такому дусі помолімося і скажімо всі разом: «за мир з висот і
спасення душ наших, Господи помилуй». Амінь!
Немає коментарів:
Дописати коментар