Кожна людина, що ввійде в спасенну логіку,
і віддаватиме свою немічну особу Богові-Творцеві, буде нагороджена, тим, що її «члени
ставатимуть зброєю праведности». Результат такого вибору дійсно фантастичний.
Покровитель дня 5 липня 2014 року
Боже слово
Послання апостола Павла до Римлян
6:11-17
11 Так само й ви вважайте себе за мертвих для
гріха, а за живих для Бога, в Христі Ісусі. 12 Нехай, отже, не панує гріх у смертнім вашім
тілі, щоб вам коритися його пожадливостям, 13 і не видавайте членів ваших гріхові за знаряддя
неправедности, але віддайте себе Богові, як ожилих із мертвих, а члени ваші, як
зброю праведности. 14
Бо гріх не буде більш над вами панувати: ви бо не під законом, а під ласкою. 15 Що ж? Чи будемо грішити, бо ми не під законом,
а під ласкою? Зовсім ні! 16
Хіба не знаєте, що ви слуги того, кому віддаєте себе за слуг на послух, кого
слухаєтеся: чи то гріха - на смерть, чи то послуху - на праведність? 17 Але дяка Богові, що ви, бувши колись слугами
гріха, з усього серця послухалися тієї науки, якій ви піддалися,
Євангелія від Матея 8:14-23
14 А як Ісус прийшов до Петра в хату, то побачив
його тещу, що лежала в гарячці. 15
Він доторкнувсь до її руки, і полишила її гарячка; а вона встала й услугувала
йому. 16 І як настав вечір, принесли до нього багато
біснуватих, і він словом вигнав духів і зцілив усіх недужих, 17 щоб збулося сказане пророком Ісаєю: “Він узяв
наші недуги й поніс наші хвороби.” 18
Побачивши силу народу навколо себе, Ісус звелів відплисти на другий бік. 19 І приступивши один книжник, сказав до нього:
“Учителю, куди б ти не пішов, я піду за тобою.” 20 А Ісус каже до нього: “Лисиці мають нори й
птиці небесні – гнізда, а Син Чоловічий не має де голову прихилити.” 21 Другий з учнів сказав до нього: “Господи,
дозволь мені піти спершу поховати батька мого.” 22 Ісус же сказав до нього: “Іди за мною, і зостав
мертвим ховати своїх померлих.” 23
Як він увійшов до човна, слідом за ним увійшли його учні.
Коментар
до слова
Дуже важливим
є це, що діється в наших головах, і не дарма треба нам мати чисте серце, щоб
відчувати по-Божому. Інакше діючи, можна теж переживати, але не по-Божому. В
нашому житті воно так виглядає: якщо я себе уважаю «мертвим для гріха», а «живим
для Бога», то такими будуть щоденні мої діла. Коли я віддамся пристрастям, їх
шукатиму, то неодмінно в них застрягну.
Отже потрібно, так бути свідомим, що неодноразово буду
грішити, тобто зраджувати свого Бога, але чітко щоразу уважати це осоружним і
вставати, не «коритись пожадливостям гріха». Кожна людина, що ввійде в цю
спасенну логіку, і віддаватиме свою немічну особу Богові-Творцеві, буде вже нагороджена,
тим, що «члени її ставатимуть зброєю праведности». Тоді, незалежно від обставин,
кожний буде собою, в родинному товаристві чи перед суддею, в храмі чи на
базарі.
Це ставатиметься тому, що ми не будемо віддавати себе на
послух гріхові, а слухатися і практикувати Божі заповіді. Результат такого
вибору фантастичний. Бог тоді дійсно забирає «наші недуги й несе хвороби» і ми,
вповні Йому довіряючи, робимо революцію гідности в своєму житті, до тої міри,
що «залишаємо своїх мертвих» та йдемо за Богом. «Своїх мертвих», це може позначати
всі залежності і всіх інших кумирів, які нас робили невільниками гріха і не
дозволяли діяти для Бога і в імені Бога.
Просімо Святого Духа, щоб допомагав нам постійно
шліфувати думки, наміри й відчуття, щоб у свободі дітей Божих, могти жити для
себе, а для інших бути Божою рукою благословення і допомоги.
Немає коментарів:
Дописати коментар