Боже слоло для Майдану # 49: Звітрілі суспільні відносини.

Покровителі дня 20 січня 2014

Собор. св. славного прор. Предтечі і Хрестителя Господнього Йоана

http://ecumenicalcalendar.org.ua/2014/1/20

Боже слово для Майдану

Послання апостола Павла до Євреїв 11:17-23,27-31

17  Вірою Авраам, поставлений на пробу, приніс у жертву Ісаака; і то єдинородного приніс у жертву сина, він, що обітниці одержав, 18  до якого було сказано: «Від Ісаака тобі народиться потомство»,19  думаючи, що Бог має силу і з мертвих воскресити; тому його й одержав назад, як символ. 20  Вірою Ісаак благословив Якова та Ісава на майбутнє. 21  Вірою Яків, перед смертю, благословив кожного з синів Йосифа і поклонився, спираючись на кінець палиці своєї. 22  Вірою Йосиф, вмираючи, згадав про вихід синів Ізраїля і розпорядився про свої кості. 23  Вірою батьки Мойсея, як він народився, три місяці його ховали, бо бачили красу дитини, і не злякалися царського наказу. 27  Вірою він покинув Єгипет, не побоявся царського гніву, бо стояв твердо, як той, що Невидимого бачить. 28 . Вірою відсвяткував Пасху й скроплення кров'ю, щоб губитель не торкнувся їхніх первородних. 29 . Вірою перейшли Червоне море, як по суходолі, що спробувавши єгиптяни, потопились. 30  Вірою єрихонські мури по семиденнім обході впали. 31  Вірою Рахав, блудниця, прийнявши мирно вивідувачів, з невірними не загинула.

Євангелія від Марка 9:42-10:1

42  Хто ж спокусить одне з оцих малих, що вірують, - краще було б такому, якщо б йому повішено на шию жорновий камінь та вкинено в море. 43  І коли твоя рука спокушає тебе, відітни її. Краще тобі ввійти в життя калікою, ніж з двома руками піти у пекло, у вогонь незгасний, 44  де черв'як їхній не вмирає й вогонь не вгасає. 45  І коли нога твоя спокушає тебе, відітни її: краще тобі ввійти в життя кривим, ніж з двома ногами бути кинутим у пекло, 46  де черв'як їхній не вмирає й вогонь не вгасає. 47  І коли око твоє спокушає тебе, вирви його: краще тобі ввійти у Царство Боже однооким, ніж з двома очима бути кинутим у пекло, 48  де черв'як їхній не вмирає і вогонь не вгасає. 49  Бо кожен вогнем посолиться, жертва ж кожна - сіллю посолиться. 50  Сіль - добра; та коли сіль не солона стане, чим її приправите? Майте у собі сіль і живіть у мирі між собою!" 1  Вийшовши звідти, Ісус приходить у Юдейську землю та по той бік Йордану. І знову сходяться до нього люди, і він, своїм звичаєм, знову навчає їх.
http://dyvensvit.org/bible-quote/%D0%84%D0%B2%D1%80%2011:17-23,27-31,%20%D0%9C%D1%80%209:42-10:1

Проповідь для Майдану

Приймім нинішні випробування як очищення нашого суспільного організму від забобонів, де на першому місці не завжди Бог, а Його замінники.

https://soundcloud.com/dymyd-mychajlo/sets/49-20-01-14

Дорогі браття і сестри!

Дивне Боже слово, яке кожній людині у світі приносить потрібне йому світло у відповідний момент. Так само для нас українців, які по-різному сприймаємо Богом дану нам свободу. Апостол  Павло показує приклади поодиноких людей і цілих народів, які одержали щасливе майбутнє завдяки своїй вірі в Господа Бога! Для нас актуальний приклад Мойсея, «який не побоявся царського гніву», а також, те що: «вірою єрихонські мури по семиденнім обході впали».

Наша віра в Бога і його всемогутність – це дуже важлива річ, бо вона сприяє нашій участі в Бозі! Вірю в Бога – я є Божим! Бо, якщо ми дійсно в Нього віримо, то ми діємо в Його полі, ми стаємо частиною Його світу! Тоді, ми можемо відшліфовувати свою совість, своє серце, через покаяння і несення своєї долі, свого хреста – ми можемо шукати Його волю, мати до Нього довір’я, та й іти серед труднощів цього світу, озброєних надією і впевненістю на віднайдення правди і гідності.

Коли, ми нині, дорогі брати і сестри, знаходимося в пошуку відповідей де шукати причини безладдя в Україні, то в першу чергу варто застановитися над якістю нашої віри. Чи це віра в Бога, чи вона наближає нас до Нього і приносить плоди для ближніх – людей за яких відповідаю, від яких залежу, яких зустрічаю? А можливо це віра в себе, в іншу людину, в справу, в традицію, в передання, в силу, - без безпристрасного входження в Божу ментальність? Може це не віра в Бога, а тільки підлаштування Бога до справи!

Наскільки інтенсивною буде наша віра в Бога, такою буде сила встановити добро в своєму середовищі – серці, родині, робочому місці, подвір’ї, селі ітд. Всяке недовір’я буде гальмом для дії в користь свого ближнього. Не вистарчає віра в перемогу добра над злом, щоб побороти зло і встановити добро – потрібна віра в Бога, Який благословить на перемогу добра!

Така віра мені потрібна, щоб я міг не «побоятися царського гніву»! Така віра – це не боятися втратити матеріальне благо задля правди, не боятися втратити кар’єру задля власної совісти, не побоятися піти за грати задля виконання імперативу своєї совісти!

Крім відповідної якості, наша віра повинна бути витривалою в часі – «Єрихонські мури впали по семиденнім обході». Як надовго нам вистарчає вірності й сопричастя з Богом, і віри, що Він нас особливо благословляє саме в моментах випробування  і переконання в тому, що якраз тут потрібна незвичайна вірність Йому, і дотримання Його заповідей любові, щоб разом з Ним пліч-о-пліч стати переможцем у поваленні мурів зла.

Євангелист Марко продовжує тему про необхідність віри для досягнення успіху. Він пояснює, що якість віри і витривалість, потрібно іноді досягати через хірургічне втручання в наш організм – «відтяти руку чи ногу». Настав час і для нашого народу відкинути все, що зігниле з його організму! Це з одного боку незвична ситуація, навіть тривожна, але вона сповнена великої надії на успіх. Для того ми творимо Майдани – щоб самим навернутися, щоб очистити наші суспільні відносини, щоб знову слово було похідне від Слова з великої літери – самого Христа, і свято від святого. І слово, і свято мають бути в нас моментами піднесення людського духу, зміцнення віри в Бога.

Такий стан нашої душі, нашої культури – це буде «сіль, яку ми будемо мати в собі і яка дозволить нам жити в мирі»! Щоб звітрілу сіль наших суспільних відносин, які відобразилися в перекривленій державній системі, знову приправити, потрібні жертва і вогонь – «Бо кожен вогнем посолиться, жертва ж кожна – сіллю посолиться». Приймім нинішні випробування як очищення нашого суспільного організму від забобонів, де на першому місці не завжди Бог, а Його замінники.

Молімося, щоб бути відкритими до Бога, щоб Він скріпив нашу віру і був єдиним нашим Богом! Щоб ми в скорому часі «єдиним серцем і устами» змогли прославляти Його вовіки!

Христос Рождається!

Боже слоло для Майдану # 48: Йордан в наших жилах.

Покровитель дня 19 січня 2014

Святе Богоявлення Господнє. Хрещення Господа нашого Ісуса Христа
http://ecumenicalcalendar.org.ua/2014/1/19 (Молитва + Ікона)

Боже слово для Майдану

Послання апостола Павла до Тита 2:11-14;3,4-7

11  Бо Божа благодать з'явилася спасенна всім людям 12  і навчає нас, щоб ми, зрікшися нечестя та грішних бажань цього світу, жили тверезо, праведно і благочестиво в нинішньому віці, 13  чекаючи блаженної надії і славного з'явлення великого Бога і Спаса нашого Ісуса Христа, 14  який віддав себе самого, щоб викупити нас від усякого беззаконня та щоб очистити собі народ, що був би його власний, ревний до добрих діл. 4  Та коли з'явилась доброта й любов до людей Спаса нашого Бога, 5  він спас нас не ради діл справедливости, які ми були зробили, але з свого милосердя, купіллю відродження і відновленням Святого Духа, 6  якого вилив на нас щедро через Ісуса Христа, нашого Спаса, 7  щоб ми, оправдані його благодаттю, стали згідно з надією спадкоємцями життя вічного.

Євангелія від Марка 3:13-17

13  Тоді прибув Ісус із Галилеї на Йордан до Йоана, щоб христитися від нього; 14  але Йоан спротивлявся йому, кажучи: “Мені самому треба христитися в тебе, а ти приходиш до мене?” 15  Ісус у відповідь сказав до нього: “Залиши це тепер, так бо личить нам здійснити всяку правду.” І тоді він залишив його. 16  А охристившись, Ісус зараз же вийшов з води. І ось розкрилось йому небо, і він побачив Духа Божого, який спускався, мов голуб, і зійшов на нього. 17  І голос пролунав з неба: “Це Син мій любий, що його я вподобав.”

http://dyvensvit.org/bible-quote/%D0%A2%D0%B8%D1%82%202:11-14;3:4-7,%20%D0%9C%D1%82%203:13-17

Проповідь для Майдану

Cильний - це не той, хто поглядом може покласти на лопатки, а цей, що усмішкою своєю може підняти з колін. 

https://soundcloud.com/dymyd-mychajlo/sets/48-19-01-14

Дорогі браття і сестри!

Свято Богоявлення також називається Просвіщенням. Дійсно, на нас всіх сходить з неба благодать, світло Боже. Зв’язок з водою і цілою природою тут важливий і багатомовний.

Для того, щоб зустріти Бога потрібно, щоб Сотворитель цього захотів. І справді апостол Павло пише, що: “Божа благодать з’явилася всім людям”. Це значить всім. Всім, то всім, зі всіх сторін родинних і суспільних розподілів. Зі всіх сторін людських барикад люди чинять гріхи і всім є пропозиція амністії яку дає Святий Дух, джерело Божої енергії, оскільки “Він спас нас не ради діл справедливости”.

Як природа є різною, але все працює на славу Бога, як води зливаються від джерела через ріку до моря, від хмари до землі, і знову з джерела витікає, так Просвіщення вказує нам, що тільки задля того, що ми всі різні, можемо ставати однією родиною, спільнотою і через об’єднання із іншими людьми осягати щастя. Це щастя – це зустріч із Ісусом Христом через діалог з людиною.

Як Ісус прийшов до Йоана в Йордан-ріку, так ми повинні ходити до інших людей, щоб при зустрічі з ними наступало завжди нове Богоявлення. Боязнь, апатія, встид – недобрі тут порадники. Йоан не хотів Ісуса хрестити, а що Господь йому каже? “Залиши це тепер, так бо личить нам здійснити всяку правду”. Йоан, що був вже відомим і шанованим суспільним діячем просто послухався Його!

Де ми стоїмо нині?! Чи обираємо образ Христа, який натхненний Духом йде щоб зустрічати свого Отця через добру справу, допомогу, молитву разом з іншими? Чи ми вміємо йти до всіх, кому потрібно допомогти незалежно від їхнього релігійного чи політчного переконання? Чи ми вміємо всіх притягати до доброї справи, і не знеохочувати, виганяти чи ізолювати їх, не сприйнявши їхнє вільнедумство?

Якщо ми нині ближче до Йоана – чи ми приймаємо добрі пропозиції інших людей, чи ми гуртуємося під керівництвом інших, чи ми належимо до громади і активно виконуємо своє завдання – хоч не до кінця із ним згідні чи розуміємо. Чи ми зразу слухаємо голос нашого серця, коли воно нам підказує комусь подати руку, перепросити, похвалити – а може ми не заперечуємо, але відкладаємо, а потім минає нагода і вже немає і не буде так потрібного діла для творення спільноти.

Дорогі браття і сестри! Сильний – це не той, хто поглядом може покласти на лопатки, а цей, що усмішкою своєю може підняти з колін. Лише крокуючи ногами, подаючи собі руки, дивлячись в очі один одному, обмінюючись усмішками, підставляючи не ногу, а плече, ми почуємо голос з неба – це син (дочка) мої улюблені, - почуємо не про себе, а про іншого – гарну Божу дитину.

Але чудо Об’явлення полягає в тому, що й друга особа почує цей сам голос про нас.

Тим самим Дух Святий постійно надає нових можливостей для глибокої, чистої радости, яка буде струмувати в наших душах і тілах, як священна йорданська вода Богоявлення Отця, Сина і Святого Духа. Амінь. Амінь. Амінь. Алилуя!

Христос Раждається!

Боже слоло для Майдану # 46: Довіряємо Богу! Йдімо до тітушок!

Покровителі дня 18 січня 2014

Навечір’я Богоявлення

мчч. Теопемпта й Теонипрп. Синклитікії Олександрійської

http://ecumenicalcalendar.org.ua/2014/1/18 (Молитва + Ікона)

Боже слово для Майдану

Перше послання апостола Павла до Тимотея 3:14-4:5

14  Пишу тобі це, надіючися, що незабаром прийду до тебе. 15  Коли ж загаюся, то щоб ти знав, як слід поводитися в домі Божім, яким є Церква Бога живого, стовп та основа правди. 16  А то річ певна, що тайна побожности - велика: Христос явився у тілі, засвідчений у Дусі, показався ангелам, проповідуваний поганам, увіруваний у світі, вознісся у славі. 1  Дух виразно каже, що за останніх часів деякі відступлять від віри і пристануть до духів обманних і навчань бісівських; 2  зведені лицемірними брехунами з таврованим сумлінням, 3  вони заборонятимуть одружуватися і волітимуть стримуватись від страв, що їх Бог створив для вірних і для тих, які спізнали правду, щоб їх споживати з подякою. 4  Бо всяке Боже створіння -добре, і не слід нічого відкидати, коли його з подякою приймати, 5  бо воно освячується словом Божим і молитвою.

Євангелія від Матея 3:1-11

1  Того часу з'явивсь Йоан Христитель і проповідував у пустині Юдейській. 2  Він говорив: “Покайтесь, бо наблизилося Небесне Царство.” 3  Це ж той, що про нього говорив пророк Ісая: “Голос вопіющого в пустині: Приготуйте Господню дорогу, вирівняйте стежки його.” 4  А той Йоан мав одежу з верблюжого волосу й пояс ремінний на крижах у себе; їжа ж його була – сарана й мед дикий. 5  Тоді виходили до нього Єрусалим і вся Юдея, і вся околиця йорданська 6  і приймали хрищення від нього в річці Йордані, сповідаючись у своїх гріхах. 7  Побачивши, що сила фарисеїв та садукеїв іде на хрищення до нього, він до них мовив: “Гадюче поріддя! Хто вас навчив тікати від наступаючого гніву? 8  Принесіть же плід, гідний покаяння, 9  і не гадайте, що можете самі собі казати: Маємо за батька Авраама. Кажу бо вам, що Бог з цього каміння може розбудити (до життя) дітей Авраама. 10  Сокира вже при корінні дерев: кожне дерево, що не приносить доброго плоду, зрубають і в вогонь кинуть. 11  Я вас хрищу водою на покаяння, а той, хто йде за мною, від мене потужніший, і я негідний носити йому взуття. Він вас христитиме Духом Святим і вогнем.
http://dyvensvit.org/bible-quote/1%20%D0%A2%D0%BC%203:14-4:5,%20%D0%9C%D1%82%203:1-11

Проповідь для Майдану

Христос кличе не лише до очищення, до покаяння. Боротьба зі злом є важливою частиною доброї справи! Чи я ідентифікую зло? Ну, тоді легше - можу з ним боротися!

https://soundcloud.com/dymyd-mychajlo/sets/47-17-01-14

Дорогі браття і сестри!

Апостол Павло описує кризову ситуацію, ніби нашу, коли каже про людей “зведених лицемірними брехунами з таврованим сумлінням”. Треба, отже, застановитися над тим феноменом, і прийняти рішення. Зразу скажемо, що лікарством від впливу таких поганих суспільних тенденцій – це “велика тайна побожности”. Потрібно реально вірити і довірятися Ісусові, “Христові, який явився [до нас] у тілі” на Різдво, а на Йордан, Він був “засвідчений у Дусі”, на Пасху “вознісся у славі”.

Для мене важливо тут сказати, що нині вірити замало. Треба ще й довіряти Ісусові. Бо лише за цієї умови можна сильно свідчити, що “всяке Боже сотворіння – добре”, а також нести благу вість серед своїх героїв і тітушок, називаючи добро – добром, а зло – злом. Довір’я і визначення ситуації дуже потрібні, щоб самим ідентифікувати носіїв добра і носіїв зла. Добро і зло є протилежні собі істини. Якщо довіряємо Богові, то в нас з Ним установляються прозорі відносини, які так же переходять до наших взаємовідносин із людьми.

Часто ми бачимо сіру зону, яка може існувати між добром і злом. Знаймо, що вона відноситься до зла, бо є туманом, який заплутує людей, і напівсвідомо веде їх до зла, або робить їх знаряддям зла. Це навіть може стати наркотиком ілюзій добра, яке насправді є видозміною зла.

Пам’ятаючи, що Бог діє в житті кожної щирої людини та історії всіх народів зосібна, ми можемо і повинні давати оцінки явищам біля нас, тоді позиціонуватись. Тоді, очевидно, оскільки будемо не лише вірити, а довіряти Божому промислу, ставатимемо на вузьку дорогу, яка єдино правильна і веде до висот перемоги над злом, що таїться в в кожному з нас і в нашому суспільстві. Вирішувати до якого табору остаточно записатись – це й називається: “приготувати Господню дорогу, вирівняти стежки Його”.

Дорогі браття і сестри! Ви розумієте, що ми нині говоримо про велику купіль, про загальну чистку нашої свідомості. Для того й в нашому суспільстві настали часи мирної (р)еволюції, бо ми дійсно працюємо над заміною матриці українського соціального ладу. Це, що робив Йоан Хреститель, а потім Ісус Христос теж було заміною одного завіту на другий, так у вимірі особистому як і суспільному. Натомість, поведінка фарисеїв та садукеїв – це втеча від відповідальности, від “наступаючого гніву”; воно не сприйнятне і за це ті, що так чинять названі “гадючим поріддям”.

Мир, який нам пропонує євангелист Матей – вогненний, динамічний; це меч, це “сокира, яка вже готова при корінні”! Серйозно зараз думаймо, яке зло є в нашому приватному житті, що має своє продовження у суспільстві; які погані звички я поширюю на зовні, серед своїх колег? Яке в кожного з нас ставлення до зла, яка наша боротьба з ним? Чи ми чуємо голос Божий, голос совісти, голос народу, “голос вопіющого в пустелі”? Чи ми на цей голос реагуємо щоденно, щогодинно? Чи ми врешті приносимо “плід гідний покаяння”?

Майдан – навернення – сокрушення багатьох сердець в нашій країні є даром Святого Духа. Чи ми зможемо цей дар оцінити, помножити отримані таланти, перенести їх у просторі і часі за межі географічгого Майдану?

Такі роздуми нам пропонує Церква в навечір’я Просвіщення, щоб ми визначили зло, очистились від нього, наповнились вірою, жили довір’ям. Молімося, просім Бога зуміти прийняти і оцінити ці дари і тим же сіяти хрещенням Духа Святого і вогнем любови.

Христос Раждається!

Щоб духовна наркоманія внутрішнього миру стала дозрілістю.

Моя доповідь.

В рамках Круглого столу «Богослов'я у присутності Майдану».

Київ, Інститут Томи Аквінського, 15 січня 2014. 

Знімав Петро Дідула. 

Боже слоло для Майдану # 44: Скільки ще чекати?

Покровителі дня 16 січня 2014

прор. Малахії, мч. Гордія

http://ecumenicalcalendar.org.ua/2014/1/16

Боже слово для Майдану

Послання апостола Павла до Євреїв 10:35-11:7

Євангелія від Марка 9:10-16
http://dyvensvit.org/bible-quote/%D0%84%D0%B2%D1%80%2010:35-11:7,%20%D0%9C%D1%80%209:10-16

Проповідь для Майдану

Для того, щоб сягнути щастя треба вірити! Віра - доказ речей невидимих. Все це має теж пройти через воскресіння. Яка наша смерть і воскресіння?

https://soundcloud.com/dymyd-mychajlo/16-01-14

Дорогі браття і сестри!

Всяка боротьба за високі цілі не може бути короткотривалою і має продовжуватися в часі. Скільки чекати до зрілості, невідомо; потрібні довір’я і терпеливість.

Найвища ціль до якої людина покликана – це осягнення вічного життя в небі. “Запорукою того, чого сподіваємося є віра”, вона допомагає нам вже жити сподіваним майбутнім, вже отримувати повноту свого буття. “Віра – доказ речей невидимих”.

Апостол Павло – реаліст і знає, що супроти матеріальних потреб, економічного порядку у світу, всяких наших поразках на різних полях – все негативне з чим щоденно зустрічаємося, легко зневіритися і призабути, що ми “повстали із невидимого”. А оскільки Бог нас сотворив для себе, то “невидиме” є нашою ціллю і немає куди “відступати собі на погибель”. Для допомоги собі треба Богові приносити угодну жертву – не таку як Каїн, а подібну до Авеля. Апостол ще додає, що “без віри не можливо подобатися Богу”. Ми, християни пам’ятаймо про це і будьмо завжди “в контакті”! Для цього, щоб це правильно сповнити маємо багато прикладів із життя святих не тільки біблійних, а й з нашого життєвого досвіду – хоч би світлих членів нашої родини!

Євангелист Марко пропонує щоденно себе запитувати “а що означає «воскреснути з мертвих»”? І пригадує, що неминуче для того треба “багато вистраждати й бути погордженим”. Чи таке буває в нашому житті, що ми відчуваємо якусь реальну зміну, метаморфозу?

Запитуймо себе нині, дорогі браття і сестри, яке наше терпіння, яка наша болячка і на якому етапі боротьби ми знаходимося, чи ми “відступаємо собі на погибель” чи нас далі провадить “довір’я у велику нагороду”? Чи ми в одному чи другому положенні, чи ми по середині, не так важливо для майбутнього.

Важливо куди ми прямуємо! До неба чи до пекла? Молімся, щоб віра і терпеливість не відступали, а задля воскресіння Ісуса Христа, щодня більше, утверджувалася в наших серцях і умах.

Христос Раждається!

Димид Михайло. Коротко про Богослов’я Майдану. Київ, 15.01.14.

Під словом Майдан чи Євромайдан окреслюємо:

Збори українців, що хочуть жити за універсальними принципами свободи і людської гідности, які все частіше і систематичніше заперечуються в сучасному суспільстві через перевищення Державою України своїх повноважень.

Простір свободи, який відродився в серці і умі громадян України, що дозволяє відкрити свою людську гідність і діяти відповідно до неї. Ця свобода зобов’язуюча і плодотворна, вона запліднена духом часу, яким насправді являється Святий Дух!

Сакралізація Майдану настала через невинне жертвоприношення, яке тут принесли молодші і старші люди, в суботу 30 листопада 2013 р., в год. 04:06. Церква, - вже тут присутня через своїх вірних, - перетворила горнило смерти в престол прославлення Бога в Тройці єдиного. Як Церква відзначає Младенців, вбитих у Вифлеємі – святими, так само й особливо шануватиме тих, які постраждали лише за це, що відстоювали “повноту Божества” Христа, до якої вони причасні!  Важливо пригадати слова апостола Павла, що “в Христі бо враз з людською природою живе вся повнота Божества, і ви причасні в тій його повноті” (Кол. 2:9-10). Як і Вифлеємські Младенці не знали, що вмирають Христа ради, так жертви Стели Майданівської Площі не конечно були того свідомі – це однак не відбирає священності від їхньої жертви. Церква Христова – це Тіло Христове, яке тут в Києві було знову побите і розіп'яте – відреагувала спонтанно знову через своїх вірних молитвою, тобто зверненням до Бога. Цей монолог перетворився в діалог через приношення Євхаристійної жертви, до якої були предложені і жертви поодиноких членів Христового тіла, які стали одним собором через спільнотність пролитої крови.

Тут Господь уприсутнюється! Тут Він благословляє! Тут богослов'я Майдану актуальне, бо Боже провидіння щодо людини стало прийматися і логічно осмислюватися.

Якщо в Києві і Україні брак реального діалогу з теперішними політичними представниками суспільства (владою чи опозицією) і народом, якого вони повинні представляти, то це менше зло ніж здавалося, але тільки з однієї головної причини, що багато людей відчули діяння Духа Святого і ним перейнялися! Для того, щоб це відчути не треба бути уцерковленим, ані християнином – лише бути людиною доброї волі! Розпочався важливіший діалог ніж той, що очікувався. Він мав основуватися на зовнішньому законі, а він переобразився на внутрішний моральний імператив. Це стало екзистенційною розмовою із Творцем! Він тепер є Альфою і Омегою для всіх. Майдан навчив багатьох, що Творець – це Бог християн, яких проповідує Церква і що в більшості із християн віра дорівнює діям!

Таким чином Майдан еволюціонує до Церкви. Від простого простору свободи, що собі побудували люди, і який сакралізувався через кров, жертвоприношення, екзистенційний діалог з Творцем, молитвою вірних, він став фортецею – новим Єрусалимом, до якого сили зла не мали б добратися, і дійсно на Майдані існує особливий мікроклімат любови і милосердя.

Вся недовіра, і упередження, яке єресь конфесійності Церков породжувала, тут розчиняються в молитві і жертві, що кожний приніс на вівтар молитви за свою Батьківщину, в дарі Святого Духа, що отримав через своїх ближніх. Тут кожний навчився розуміти духовні жести і мову інших, і бачити в них тотожність із власною молитвою до того самого Бога.

Подальший виклик однак є в тому, щоб ця оцерковленість, це піднесення, не було офірними, не “злилося”, щоб звертатися до Бога не тільки в часи бід, нещасть, коли здається ні на що надії вже немає, окрім Церкви; а щоб це Боже покровительство було звичне і необхідне, як дихання, як любов до батьків. Щоб духовна наркоманія внутрішнього миру стала дозрілістю.

Бути свідками і співучасниками Преображення ГНІХ не було простим досвідом для апостолів. Ця подія однак не змогла не вплинути на їхнє майбутнє життя. Так само повинно бути із учасниками Майдану. Хто сопричастився із людьми, які шукають справжню свободу дітей Божих вже не залишиться байдужим до фундаментальних питань людського існування. Коли здається, що народ повністю зневірений, а він встає з великою гідністю, яка дивує всіх. Більшість жестів Майдану показують, що народ переображується і наповнюється силою, щоб далі гідно жити, боротися з темрявою аби тільки цінності Майдану впровадити в повсякденне життя. Київський Майдан стає Майданом Сердець суспільства. Богословські чесноти віри, надії і любови набирають повноцінного свого смислу і розвиваються всюди, де присутня людина із внутрішним моральним імперативом. Ця дія стає константою, бо відновився в особі екзисценційний діалог і рівняння із її Творцем. Багатьох в суспільстві знову вчаться розуміти Боду мову і бачити, що Він розмовляє і передає Добру Новину через найбільш знедолених членів громади і що там найбільше Він хоче побачити просто людину.

Таким є наслідок цього Преображення, якого став свідком український народ на Київському Майдані і яке неминуче, задля дії Святого Духа, передасться до всіх тих, які відновлять надію в своєму серці.