Щоб розрізнити добру жертву від поганої треба визначати кому поставлений жертовник – Богові чи ідолові!
Покровитель дня 30
липня 2014 року
Влкмчц. Марина
Боже
слово
Перше
послання апостола Павла до Коринтян 10:12-22
12 Тож, коли комусь здається, що він стоїть, нехай
уважає, щоб не впав. 13
Вас не спостигла ще спокуса понад людську силу. Бог вірний: він не допустить,
щоб вас спокушувано над вашу спроможність, але разом із спокусою дасть вам
змогу її перенести. 14
Тому, мої улюблені, втікайте від ідолопоклонства. 15 Я вам говорю як розумним: судіть ви самі, що
кажу. 16 Чаша благословення, що ми благословляємо, хіба
не є причастям Христової крови? Хліб, що ламаємо, не є причастям Христового
тіла? 17 Тому, що один хліб, - нас багато становить одне
тіло, бо всі ми беремо участь у одному хлібі.18
Погляньте на Ізраїля за тілом: чи ж ті, що їдять жертви, не спільники з
жертовником? 19
Що хочу цим сказати? Невже ідольська жертва є чимось? Або ідол є чимсь? 20 Ні! А лиш те, що погани, коли щось жертвують,
то жертвують бісам, не Богові. Я ж не хочу, щоб ви були спільниками бісів. 21 Не можете пити чаші Господньої і чаші
бісівської; не можете бути учасниками столу Господнього і столу бісівського. 22 Чи будемо ж ми гнівити Господа? Чи ми - міцніші
від нього?
Євангелія
від Матея 16:20-24
20 Тоді він наказав учням, щоб вони нікому не
казали, що він – Христос. 21
З того часу Ісус почав виявляти своїм учням, що йому треба йти в Єрусалим і там
багато страждати від старших, первосвящеників та книжників, і бути вбитим, і на
третій день воскреснути. 22
Тоді Петро, взявши його набік, став йому докоряти: “Пожалій себе, Господи! Це
хай не станеться з тобою!” 23
Він обернувся і сказав Петрові: “Геть, сатано, від мене! Ти мені спокуса, бо
думаєш не про Боже, а про людське.” 24
Тоді Ісус сказав до своїх учнів: “Коли хтось хоче йти за мною, нехай зречеться
себе самого, візьме хрест свій і йде за мною.
Коментар до слова
Людина повинна приносити зусилля для того, щоб здобути добрі принципи
життя, щоб стати особистістю. Буває, що матеріальний скарб дістається людині
без зусилля, але для того, щоб його належно втримати вже треба думати. Зусилля є інтегрально частиною людського
життя. Зусилля – це є жертва.
Є жертва не тільки для добра, але й для зла. Для
цього, щоб щось вкрасти, когось обманути, комусь зашкодити, його очорнити
потрібне теж зусилля. Для того, щоб не простити й гніватися, ненавидіти треба
жертвувати власним спокоєм і внутрішнім миром.
Це значить, що коли ми приносимо жертву, ми повинні
знати: чи вона на добро чи на зло!? Щоб розрізнити добру жертву від поганої треба
визначати кому поставлений жертовник – Богові чи ідолові! Бо не можна бути
учасником двох столів, не можна двом панам служити.
Отже питання, яке ми собі нині ставимо: з якої чаші ми
п’ємо кров і їмо хліб? Це може бути з чаші благословення чи з чаші прокляття!
Будьмо того свідомі, що всі люди спілкуються, всі причащаються, але одні є
«спільниками бісів», а другі «учасниками столу Господнього».
До якої когорти належимо ми? Куди линуть наші думки? З
ким ми ідентифікуємося? Важкі й важні запитання! Просімо Ісуса Христа, щоб ми
їли й пили з Його чаші, щоб наші жертви зливалися з Його жертвою, щоб наш хліб
завжди Ним освячувався. Амінь!
Зображення
Немає коментарів:
Дописати коментар