с. Заздрість, Теребовлянського р-ну, Тернопільської обл.
Федераційний інтеграційно-вишкільний табір «Обнови»
31.07.2014
Ідеологічні
принципи діяльності «Обнови»
на базі
«Основних Принципів Товариств “Обнова”»
Слава Ісусу Христу! Дорогі друзі!
Для мене є честю виступити на Федераційному інтеграційно-вишкільному
таборі «Обнови» в с.
Заздрість, із доповіддю про "Ідеологічні принципи діяльності «Обнови»
на базі «Основних Принципів Товариств “Обнова”»".
Така радість з кількох причин: 1. Йде велике очищення
українського народу і народження нової держави українців задля жертви невинних
людей на Майдані і збройної та інформаційної війни Росії проти України. Зло
стало явним, а це вимагає від кожного ставати по один чи другий бік барикад – нема
вже місця для літеплих.
2. Село Заздрість – це колиска великого патріарха Йосифа
(Сліпого) учнем якого, я був у Римі. Я горджуся, що Він особисто мене знав і
клопотався про моє виховання і освіту. Особливо мені приємно згадати, що Блаженніший
дуже тішився й хвалився моєю суспільною діяльністю, як голови Союзу Українських
Студентських Товариств Європи.
3. Ви мене покликали бути співавтором «Основних Принципів
Товариств “Обнова”» і я тому дуже
радий, бо вважаю, що цей документ набагато перевищує межі «Обнови», і стане
підвалиною нової еклезіології нашої Київської помісної Церкви та спричиниться
до нового розуміння її покликання у вселенській Церкві. Не дарма, хтось з Вас, що
остаточно редагував текст «Основних Принципів Товариств “Обнова”», який представлений Блаженнішому
патріархові Святославу на благословення, приписав великий уривок моїх слів
патріархові Йосифові. Я почну від того ідеологічного пасажу.
Читаймо у Вступі:
«Патріярх Йосиф писав про статут “Обнови”: «Щоб
зберегти і засвідчити однозгідність дії й ідейно-духову єдність усіх товариств
“Обнова”, незалежно від краю їх існування, треба, щоб усі товариства працювали
на основі одного статуту[»][1].
Для цього теж варто взяти до уваги особливий характер товариств “Обнова”. Ці
товариства – це вірні миряни Помісної
Київської Церкви Римського Сопричастя, яку ми нині офіційно називаємо
Українська Греко-Католицька Церква.Факт цієї приналежності визначає окрему
місію вірного у Вселенській Церкві. Та місія позначена такими основними
вихідними міркуваннями: це Церква Київська, яка в своїй природі є єдиною із
православними; це Церква, якої традиція означає час спільного життя із нині
поділеними братами; це Церква, яка
зазнавала мучеництва, починаючи від страстотерпців Бориса і Гліба по нинішній
день; це Церква-Матір, якої дочки розповсюджені по вселенній; це Церква,
яка завжди була православно-католицькою у вірі; це Церква, яка завжди спасала
своїх вірних, незважаючи від юрисдикційної приналежності; це Христова Церква,
через яку можна і потрібно переживати Вселенськість, в якій першим архиєреєм є
Намісник св. Петра, Римський Папа.»
Мені
здається, що це дуже гарний текст! Він визначає минуле, сучасність і майбутність! Він починає від святих Бориса і
Гліба, які загинули жорстокою смертю із рук своїх братів, але їх не
зненавиділи! Він нам пригадує, що наступного 2015 року буде тисячоліття від надзвичайного
свідчення любові цих Київських князів. Нам варто конкретно готуватися до цієї
дати,маючи при тому ясну християнську ціль – вимолювання миру для нашої
Батьківщини, вироблення автохтонного християнського стилю для майбутніх
провідників України, підкріплення духу гідності та свободи, який відновився в
мільйонах молодих українців задля Майдану. Це перший наголос на ідеологічну
працю для близького майбутнього. Текст Вступу наголошує,
що для успішного проведення такої праці, ми повинні розуміти, що в нас є одне
минуле із конфесійно православними християнами України і що УГКЦ сама по собі,
без них, неповноцінний гравець на вселенському рівні. Для цього написано, що
Українська Греко-Католицька Церква – це «Помісна Київська Церква Римського Сопричастя». Ювілей
тисячоліття небесного народження князів Бориса і Гліба – це Богом дана нагода
знову пережити автентику Київського християнства – в Христовому мирі,
відкритості до світу і любові до ворога.
Друга думка, яка мені виглядає дуже актуальною і
виходить прямо із основної мети «Обнови», висловлена в п. 3. Там так написано:
«Товариства “Обнова” мають за мету і завдання:
Старатися, щоб учасники товариства чітко усвідомлювали собі всесвітній засяг Христової Церкви і
цікавилися післанництвом та проблемами різних частин світу, старалися
розв’язувати їх, зміцнюючи почуття єдності та братньої любові поміж народами
різних рас, культур та релігій.»
Як Вам, дорогі
обновляни здається? Про кого тут мова? Що діється в Україні останні три
століття? Звідки йде нашестя? Думаю, що ми, в цьому товаристві, чітко можемо ідентифікувати
носія зла і прокляття для України – це Росія. Тоді, що нам робити як
українським християнам на довшу мету? Переконаний, що відповідь дана в Magna Carta Libertatum «Обнови». Нам треба
строго відмежовуватися від всякого зла, його ідентифікувати, його не допускати
до своєї духовної домівки, а якщо воно підійшло до нас – безжалісно його
нищити. При тому нам конечно вимолювати в Бога зняття прокляття із російського
народу, щоб Божа благодать могла його осіяти й він міг стати нашим
співрозмовником в пошуку добросусідського всебічного спілкування. Ми хочемо
мати мудрого, мирного, щасливого сусіда. Ми хочемо сприяти післанництву, яке
він отримав від Бога і про це всім наголошувати. Але при цьому, ми хочемо
зняти, раз і на завжди, проблему, яка вздовж історії проявлялася, що цей сусід
не шанував меж нашої індивідуальності, крав і брехав.
Третій
ідеологічний наголос, який вважаю актуальним, і якого диктує Майдан та
Російсько-Українська війна, – щоб «“Обнова”
у своїй апостольській діяльності дотримувалася свого рідного стилю». Такий
запис знаходимо в Ідейних основах №
2.
Зараз
українському суспільству й державі потрібні оригінальні, креативні підходи до
життя, в яких чесність показувалася як модний і невід’ємний елемент. Особливо
це стосується популярних професій і молодих генерацій, цих, які незадовго
переберуть владу в Україні. Потрібно, щоб вони показали на конкретних
прикладах, в доступних житейських історіях, що можна протиставлятися системі
зла і творити систему добра. Для того потрібно виробляти в собі добрий міцний стержень,
постійно вправлятися в добрих ділах і отримувати перемоги над своїм характером,
збирати друзів, які так само думають і роблять як ти і, які готові тебе захищати
та підтримувати, навіть якщо б ти вилетів із якогось товариства нечестивців як
біла ворона.
В розділі Місії це завдання так з’ясоване: «покликані до свідчення Христа…, духовно
оновлювати себе та життя спільноти, постійно шукаючи і використовувати
відповідні засоби для такого свідчення».Ця остання вимога – це не тільки
особиста боротьба і укріплення Майдану свого серця, це «внесок світла Христової істини в усі ділянки особистого, родинного і
суспільного життя» так,«щоб у цей
спосіб створити основи для нового українського християнського суспільства»
(Основна мета і завдання 5). Таким
чином відбувається входження в громаду дозрілих християн, які «усвідомили своє зобов’язання сформувати
ідентичність своєї Помісної Церкви, пізнати істоту церковної вселенськості», як
це написано в Основній меті і завданні
8.
Дорогі друзі,
ось три ідеологічні засади на наступний рік. Їх набагато більше можна знайти,
але треба починати від найтерміновішого. Для прикладу інших принципів членів
«Обнови»: бути добрим спеціалістом, постійно поглиблювати
знання Київської Церкви, визначити риси ідентичності УГКЦ з її духовною
спадщиною неподіленої Київської Церкви, єднати приватне і суспільне, Помісне і
Вселенське, приймати в члени православних і римо-католиків, вивчити напам’ять
«Суспільний дороговказ віруючого».
Magna Carta Libertatum
«Обнови» є дуже гарним документом для великого товариства. Її треба студіювати,
нею жити, і високі ідеали стануть щоденною реальністю, для всіх нас, коли
будемо «діяти в одному тілі Церкви» і «постійно жити в Божій благодаті» (Організаційна будова 2).
Нехай таке усвідомлення
всякої єдності, особистої, церковної, загально людської приходить до нас через
Благодать! Тоді ми і Церква – будемо одне тіло, не через творення структур і
нав’язування контактів – але через Благодать! Цього всім нам бажаю!
відсутні.
Немає коментарів:
Дописати коментар